IN MEMORIAM: Відійшов у засвіти дослідник українського фольклору Микола Мушинка

На 89 році відійшов у засвіти словацький фольклорист та українознавець Микола Мушинка.

Про це повідомила мистецтвознавиця Ганна Карась.

"Сьогоднішній ранок розпочався із сумної новини - у вічність відійшов Великий Українець - академік Микола Мушинка зі Словаччини.... Я щиро вдячна йому за допомогу на шляху до мого наукового становлення як доктора мистецтвознавства - він не лише дав позитивну рецензію на мою монографію, але запросив до свого гостинного дому, дав унікальні матеріали, відвіз до українського музею у Свиднику, познайомив за багатьома непересічними особистостями. Мала честь побувати на його 80-річному ювілеї, писати про нього. Складна доля цього непересічного українця не вбила в ньому доброти і готовності допомогти всім, хто працює для науки і української справи", - написала Ганна Карась на своїй сторінці у Фейсбук.

Микола Мушинка народився 20 лютого 1936 року у селі Курів на Пряшівщині. Закінчив Руську гімназію у Пряшеві. Вищу освіту одержав у Карловому університеті в Празі. Від 1960-го працював у кабінеті україністики Кошицького університету . Вчився в аспірантурі у Празькому та Київському ім. Т. Г. Шевченка (1964—1966) університетах. 

У Києві Микола Мушинка доля звела з "шістдесятниками" Іваном Дзюбою, Іваном і Надією Світличними, Лесем Танюком, Михайлиною Коцюбинською, Іваном Драчем, Дмитром Павличком, Іваном Гончаром.

У 1968 році за протест проти окупації Чехословаччини військами Варшавського пакту Миколі Мушинці заборонили займатись науковою працею.  Лише 1990 року був реабілітований та повернувся в Пряшівський університет.

Миколу Мушинка називають найвідомішим українцем Словаччини. Він заснував і від 1990 року очолював Асоціацію україністів Словаччини, а також Наукове товариство імені Тараса Шевченка (засноване в 1994 році).

Микола Мушинка – почесний доктор Національного університету "Острозька академія", Дрогобицького державного педагогічного університету, Ужгородського національного університету. Він іноземний член НАН України, академік міжнародної Академії богословських наук, професор Українського вільного університету в Мюнхені. Він автор близько 50 самостійних публікацій і понад 1000 наукових і науково-популярних статей.

 

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.