Український аудіогід з’явився у Фінському музеї фотографії

У Фінському музеї фотографії (Suomen valokuvataiteen museo) у Гельсінкі з'явився аудіогід українською мовою.

Про це у Фейсбуці повідомило Товариство українців у Фінляндії.

Аудіогід створено для постійної виставки Etsin ("Шукаю"). Прослухавши його, можна дізнатися не тільки про історію фотографії, а й про один важливий епізод культурних зв'язків між нашими країнами: про перебування у Фінляндії легенди українського театру – акторки Марії Заньковецької, 170-річний ювілей якої ми святкуємо цього року. Записи доступні також фінською мовою.

Фінський музей фотографії (Kaapelitehdas Kaapeliaukio 3, G-rappu, 00180 Helsinki) запровадив безплатний вхід для осіб з українським паспортом.

Аудіогід можна також прослухати за посиланням, на Spotify та інших популярних подкаст-сервісах. Записи фінською доступний тут

Проєкт здійснено за ініціативи першої леді України Олени Зеленської та Посольства України у Фінляндії на грант Спілки музеїв Фінляндії / Suomen museoliitto.

 

КГБ УРСР проти "Летючих козаків" ВПС США

У москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про "збільшення американцями набору до армії молоді українського походження".

"Сто днів" або останній король: епізод з історії визвольних змагань литовського народу

Кожному в Україні, мабуть, відомі події Української революції. Зокрема, обставини реставрації гетьманської влади у 1918 році. Втім, спроби повернення до історичних форм правління, у ту добу боротьби за незалежність колишніх підневільних Росії народів, характерні не лише для України. Подібне відбулося і у Литві. Майже одночасно з реалізацією ідей українського ІІ Гетьманату народився литовський монархічний проект.

Інтелектуали за викликом. Хто й навіщо створив легенду про "Петра Великого"

Як європейські інтелектуали волею, чи неволею допомагали російському імператору Петру І відбілювати власну репутацію.

Професор Дмитро Білий: "Після геноциду на Кавказі залишилося не більше 10% черкеського населення"

У травні 1864 року на Червоній Поляні неподалік від Сочі відбулася остання битва з російськими військами черкеських воїнів, під час якої всі вони загинули. Власне, місцина отримала таку назву, бо вся вона була залита кров'ю. А вже 21 травня 1864 року російські війська влаштували переможний парад. Це означало остаточну поразку черкесів у війні, яку вони вели проти царської росії понад сто років.