Український аудіогід з’явився ще у двох музеях Швеції та Австрії

Аудіогіди українською мовою запрацювали ще у двох світових музеях – музеї Нобелівської премії у Стокгольмі та в музеї імператриці Сісі (Єлизавети) у Відні.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Президента.

У музеї Нобелівської премії у Стокгольмі відкрилася виставка "Речі, які змінили світ" з українським супроводом. На ній представлені 250 експонатів із колекції закладу, які подарували лауреати Нобелівської премії.

Також український аудіогід доступний у музеї імператриці Сісі. Серед понад 300 його експонатів – особисті речі дружини австрійського імператора Франца Йосифа. Відвідувачі також можуть побувати в апартаментах імператорського подружжя ХІХ сторіччя.

Таким чином, проєкт Зеленської з поширення української мови у провідних історичних та музейних пам'ятках світу втілений уже у 82 об'єктах 44 країн. Два нові аудіогіди впроваджені за підтримки посольств України в Республіці Австрія та Королівстві Швеція.

 

КГБ УРСР проти "Летючих козаків" ВПС США

У москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про "збільшення американцями набору до армії молоді українського походження".

"Сто днів" або останній король: епізод з історії визвольних змагань литовського народу

Кожному в Україні, мабуть, відомі події Української революції. Зокрема, обставини реставрації гетьманської влади у 1918 році. Втім, спроби повернення до історичних форм правління, у ту добу боротьби за незалежність колишніх підневільних Росії народів, характерні не лише для України. Подібне відбулося і у Литві. Майже одночасно з реалізацією ідей українського ІІ Гетьманату народився литовський монархічний проект.

Інтелектуали за викликом. Хто й навіщо створив легенду про "Петра Великого"

Як європейські інтелектуали волею, чи неволею допомагали російському імператору Петру І відбілювати власну репутацію.

Професор Дмитро Білий: "Після геноциду на Кавказі залишилося не більше 10% черкеського населення"

У травні 1864 року на Червоній Поляні неподалік від Сочі відбулася остання битва з російськими військами черкеських воїнів, під час якої всі вони загинули. Власне, місцина отримала таку назву, бо вся вона була залита кров'ю. А вже 21 травня 1864 року російські війська влаштували переможний парад. Це означало остаточну поразку черкесів у війні, яку вони вели проти царської росії понад сто років.