Трамп оголосив 8 травня Днем перемоги у Другій світовій

Президент США Дональд Трамп оголосив, що 8 травня у Сполучених Штатах відзначатимуть День перемоги у Другій світовій війні, а 11 листопада – у Першій світовій війні.

Про це Трамп написав у соцмережі Truth Social, пише Українська правда.

"Багато наших союзників і друзів святкують 8 травня як День перемоги, але ми зробили набагато більше, ніж будь-яка інша країна, для досягнення переможного результату у Другій світовій війні. Цим я перейменовую 8 травня на День Перемоги у Другій світовій війні та 11 листопада на День Перемоги у Першій світовій війні", - написав Дональд Трамп.

За його словами, незважаючи на те, що "ми виграли обидві війни і ніхто не був поруч з нами за силою, хоробрістю чи військовим блиском", але "ми ніколи нічого не святкуємо – це тому, що у нас більше немає лідерів, які знають, як це робити! Ми знову почнемо святкувати наші перемоги!", – зазначив президент США.

Нагадаємо, у листопаді 2004 року, рішенням 59-ї сесії Генасамблеї ООН, 8 та 9 травня було проголошено Днями пам'яті та примирення зі вшанування усіх жертв Другої світової війни. 

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.