Арлінгтонський цвинтар видалив із сайту контент про чорношкірих воїнів і жінок-ветеранів

Арлінгтонський національний цвинтар видалив зі свого сайту інформацію та освітні матеріали про історію темношкірих та іспаномовних воїнів, а також військовослужбовиць.

Про це повідомляють американські ЗМІ.

На офіційному сайті Арлінгтонського національного цвинтаря 14 березня зникли внутрішні посилання, що направляли користувачів на веб-сторінки з інформацією про видатні могили десятків чорношкірих, латиноамериканських та ветеранів жіночої статі.

Вилучення контенту є частиною виконання наказу президента Дональда Трампа про видалення матеріалів, пов'язаних з "DEI" — викоріненням різноманітності, рівності та інклюзивності з урядових веб-сайтів.

Серед відомих темношкірих американців, похованих в Арлінгтоні, – суддя Верховного Суду Тургуд Маршалл, боксер-чемпіон Джо Луїс, убитий активіст за громадянські права Медгар Еверс і кілька авіаторів Таскігі — першої групи темношкірих бойових пілотів у Другій світовій війні.

Також було видалено веб-сторінку про історію жінок, на якій були представлені, зокрема, перша леді Жаклін Кеннеді та бойовий фотограф часів Другої світової війни Маргеріт Хіггінс.

Національне кладовище Арлінгтона — місце останнього спочинку президентів, генералів та ветеранів США, нагороджених державними нарородами. Засноване після Громадянської війни в США на батьківщині генерала Півдня Роберта Лі. Тут поховано близько 400 тисяч осіб.

 

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!