АНОНС: Розмова з Олександром Клименком "Жити всередині історії: фотографія як свідчення часу"

23 травня відбуденться artist talk із воєнним фотокореспондентом Олександром Клименком.

Про це інформує Ukrainian Association of Professional Photographers - UAPP.

Олександр Клименко — один із тих фотографів, чия присутність стала невидимою частиною історії України. Він був на вулиці Грушевського 19 січня 2014 року. Він знімав фронт на Донбасі з перших місяців війни. Він документував Незалежність, Африканські конфлікти, руїни Слов'янська, фортеп'яно у розбитому будинку в Пісках — і тіла загиблих у морзі Бахмута.

Поговоримо:

– про інтуїцію та чуття, яке веде фотографа до серця події;

– про те, чому чорно-біле фото може вдарити сильніше, ніж найяскравіші кольори;

– про українську школу воєнної фотографії — і як вона виглядає у світових очах;

– про кадри, які не відпускають, і про ті, які не встиг зробити;

– про людей, з якими пройдено шлях: від Макса Левіна до "Да Вінчі".

Це не лише розмова про війну, камеру і майстерність. Це — розмова про пам'ять. І про те, як залишитись живим — у кожному сенсі.

Коли: 23 травня о 19:00, подія відбудеться онлайн. 

 

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.