На Прикарпатті готують до відкриття музей Параски Плитки-Горицвіт

На Прикарпатті у селі Криворівня готують до відкриття музей Параски Плитки-Горицвіт. Громада зможе побачити експозицію 16 січня.

Про це у Фейсбуці повідомила ініціативна група зі збереження фотоархіву Параски Плитки-Горицвіт.

 

"Ми щасливі повідомити, що готується відкриття музею Параски Плитки-Горицвіт у її рідному селі Криворівня. Відкриття для громади відбудеться 16 січня", – йдеться у повідомленні ініціативної групи.

За їхньою інформацією, музей складається з основного приміщення, розташованого у будівлі колишньої сільради, та меморіальної хати Параски Плитки-Горицвіт.

 

На широкий загал музейну експозицію планують відкрити 1 березня, у день народження Параски Плитки-Горицвіт.


Параска Плитка-Горицвіт (Горицвіт – мистецький псевдонім; нар. 1 березня 1927 р., с. Бистрець, Верховинський район Івано-Франківської області – пом. 16 квітня 1998 р., с. Криворівня, Верховинський район) — українська гуцульська художниця, фотограф, письменниця, казкарка, народна філософиня, фольклористка, етнограф, діалектолог. Типова представниця народного наївного мистецтва, яку називають "Гомером Гуцульщини". Письменницький доробок Параски Плитки-Горицвіт об'єднаний під заголовком "Подарунок рідному краєві" – 46 великих рукописних і друкованих на машинці книг по 500 сторінок кожна, а також десятки маленьких книжечок з її ілюстраціями та в саморобних палітурках.

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.