На Прикарпатті готують до відкриття музей Параски Плитки-Горицвіт

На Прикарпатті у селі Криворівня готують до відкриття музей Параски Плитки-Горицвіт. Громада зможе побачити експозицію 16 січня.

Про це у Фейсбуці повідомила ініціативна група зі збереження фотоархіву Параски Плитки-Горицвіт.

 

"Ми щасливі повідомити, що готується відкриття музею Параски Плитки-Горицвіт у її рідному селі Криворівня. Відкриття для громади відбудеться 16 січня", – йдеться у повідомленні ініціативної групи.

За їхньою інформацією, музей складається з основного приміщення, розташованого у будівлі колишньої сільради, та меморіальної хати Параски Плитки-Горицвіт.

 

На широкий загал музейну експозицію планують відкрити 1 березня, у день народження Параски Плитки-Горицвіт.


Параска Плитка-Горицвіт (Горицвіт – мистецький псевдонім; нар. 1 березня 1927 р., с. Бистрець, Верховинський район Івано-Франківської області – пом. 16 квітня 1998 р., с. Криворівня, Верховинський район) — українська гуцульська художниця, фотограф, письменниця, казкарка, народна філософиня, фольклористка, етнограф, діалектолог. Типова представниця народного наївного мистецтва, яку називають "Гомером Гуцульщини". Письменницький доробок Параски Плитки-Горицвіт об'єднаний під заголовком "Подарунок рідному краєві" – 46 великих рукописних і друкованих на машинці книг по 500 сторінок кожна, а також десятки маленьких книжечок з її ілюстраціями та в саморобних палітурках.

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".