У Житомирі відкрилась виставка старовинних світлин. ФОТО

У Житомирі відкрилась виставка «Житомиряни в світлописах ХІХ ст.», фото для якої зі своїх родинних фотоальбомів надали жителі міста.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"На виставці представлені світлини, створені з оригіналів приватних колекцій житомирян. Ми зібрали понад 60 світлин, а на виставці експонуються близько 30.

На них жителі Житомира, які жили тут у ХІХ ст. Світлини зроблені різними фотографами, котрі працювали у місті", - розповіла організатор виставки, голова громадської організації "Студентський польський клуб" Валентина Юсупова.

 

За її словами, фотографії почали збирати на початку року. Деколи виникали труднощі, коли житомиряни приносили сімейні альбоми з пошкодженими світлинами. Для виставки оригінали фотографій опрацювали для того, аби відобразити автентичні зображення.

Як розповів кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України Житомирського державного університету імені Івана Франка Антон Сичевський, у другій половини ХІХ – на початку ХХ ст. у Житомирі був 61 фотограф.

 

Виставка "Житомиряни в світлописах ХІХ ст." експонується в Gnatyuk Art Center. Вона створена завдяки співпраці Студентського клубу польського, Житомирського коледжу культури і мистецтв ім. І.Огієнка та Gnatyuk Art Center.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.