У Полтаві стартує ініціатива «Місто Петлюри»

Метою ініціативи є сприяння деколонізації Полтави, її звільнення від нашарувань російської пропаганди і наповнення українськими сенсами, перетворення у суспільній свідомості з «міста Петра І» на «місто Петлюри».

22 травня Україна відзначає день народження Симона Васильовича Петлюри (1879-1926) -  знакового лідера Української революції, Головного отамана військ Української Народної Республіки, Голови Директорії УНР.

З цієї нагоди рух "Простір свободи" започатковує у Полтаві громадську ініціативу "Місто Петлюри", покликану повернути знаменитому полтавцю гідне місце в міському просторі й пам'яті земляків.

Засновники ініціативи закликають полтавців і всіх небайдужих українців об'єднати зусилля для гідного відзначення у травні 2026 року дня народження та 100-річчя з дня смерті Симона Петлюри.

Центральною подією цього відзначення має стати відкриття пам'ятника визначному державотворцеві. Місце для монумента – поблизу перетину вулиць Соборності і Петлюри перед будівлею Обласного центру естетичного виховання учнівської молоді – Полтавська міськрада визначила у 2020 році. Ще через рік за розпорядженням голови Полтавської облдержадміністрації проведено конкурс, на якому визначено проєкт-переможець.

В умовах російсько-української війни, яка є передусім війною за ідентичність, поширення правдивих знань і гідного ставлення до борців за українську державність відіграє мобілізуючу й консолідуючу роль, дозволяє краще зрозуміти тяглість нашої боротьби за свободу і краще усвідомити, ким ми є і за що боремося, - вважають засновники ініціативи.

Ініціатива відкрита для участі громадських активістів, митців, освітян, представників влади, самоврядування, бізнесу і будь-яких небайдужих людей у Полтаві та за її межами, які поділяють прагнення перетворити Полтаву з "міста Петра І" на "місто Петлюри". 

Щоб долучитися, можна заповнити гугл-форму або зв'язатися з ініціаторами.

 

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.