Оголосили лавреатів відзнаки Симона Петлюри-2025

Рада засновників Відзнаки Симона Петлюри «Журналістика і державність» оголосила імена цьогорічних лавреатів.

Про це повідомив співорганізатор заходу з нагородження Відзнакою Юрій Бондар на своїй фейсбук-сторінці, пише Читомо.

Цьогорічними лавреатами стали:

Бурда Славко — публіцист, редактор, громадський діяч, президент Українського культурно-просвітного товариства "Кобзар", організатор українського життя у Хорватії (Загреб, Хорватія);

Кочерга Микола — Президент Фундації Симона Петлюри (Чикаго, США);

Панченко Олександр — журналіст, дослідник, науковець. Автор і упорядник книг споминів і збірок статей про визначних діячів українського національно-визвольного руху, приват-доцент Українського Вільного Університету (Полтава);

Череватий Сергій — журналіст, генеральний директор Українського національного інформаційного агентства "Укрінформ", полковник ЗСУ;

Юрчишин Ярослав — громадський та політичний діяч, голова Комітету  Верховної Ради України з питань свободи слова, спікер Форуму Вільних Держав Постросії (Київ).

Урочисте нагородження лавреатів відбудеться 31 травня в межах Дня відкритих дверей Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка "Журналістська весна" у Києві.

Відзнака Симона Петлюри — нагорода, яка відзначає діяльність журналістів, видавців, доброчинців за вагомий внесок у державотворення і захист України, високу професійну майстерність, сприяння розбудові української журналістики і держави. До Ради засновників відзнаки, яка визначає лавреатів, увійшли: Конфедерація журналістських організацій України, Меморіальний фонд Симона Петлюри з Чикаго та Міжнародний культурний центр "Сяйво". Вперше відзнаку вручили у 2021 році.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.