У Полтаві стартує ініціатива «Місто Петлюри»

Метою ініціативи є сприяння деколонізації Полтави, її звільнення від нашарувань російської пропаганди і наповнення українськими сенсами, перетворення у суспільній свідомості з «міста Петра І» на «місто Петлюри».

22 травня Україна відзначає день народження Симона Васильовича Петлюри (1879-1926) -  знакового лідера Української революції, Головного отамана військ Української Народної Республіки, Голови Директорії УНР.

З цієї нагоди рух "Простір свободи" започатковує у Полтаві громадську ініціативу "Місто Петлюри", покликану повернути знаменитому полтавцю гідне місце в міському просторі й пам'яті земляків.

Засновники ініціативи закликають полтавців і всіх небайдужих українців об'єднати зусилля для гідного відзначення у травні 2026 року дня народження та 100-річчя з дня смерті Симона Петлюри.

Центральною подією цього відзначення має стати відкриття пам'ятника визначному державотворцеві. Місце для монумента – поблизу перетину вулиць Соборності і Петлюри перед будівлею Обласного центру естетичного виховання учнівської молоді – Полтавська міськрада визначила у 2020 році. Ще через рік за розпорядженням голови Полтавської облдержадміністрації проведено конкурс, на якому визначено проєкт-переможець.

В умовах російсько-української війни, яка є передусім війною за ідентичність, поширення правдивих знань і гідного ставлення до борців за українську державність відіграє мобілізуючу й консолідуючу роль, дозволяє краще зрозуміти тяглість нашої боротьби за свободу і краще усвідомити, ким ми є і за що боремося, - вважають засновники ініціативи.

Ініціатива відкрита для участі громадських активістів, митців, освітян, представників влади, самоврядування, бізнесу і будь-яких небайдужих людей у Полтаві та за її межами, які поділяють прагнення перетворити Полтаву з "міста Петра І" на "місто Петлюри". 

Щоб долучитися, можна заповнити гугл-форму або зв'язатися з ініціаторами.

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.