У Полтаві стартує ініціатива «Місто Петлюри»

Метою ініціативи є сприяння деколонізації Полтави, її звільнення від нашарувань російської пропаганди і наповнення українськими сенсами, перетворення у суспільній свідомості з «міста Петра І» на «місто Петлюри».

22 травня Україна відзначає день народження Симона Васильовича Петлюри (1879-1926) -  знакового лідера Української революції, Головного отамана військ Української Народної Республіки, Голови Директорії УНР.

З цієї нагоди рух "Простір свободи" започатковує у Полтаві громадську ініціативу "Місто Петлюри", покликану повернути знаменитому полтавцю гідне місце в міському просторі й пам'яті земляків.

Засновники ініціативи закликають полтавців і всіх небайдужих українців об'єднати зусилля для гідного відзначення у травні 2026 року дня народження та 100-річчя з дня смерті Симона Петлюри.

Центральною подією цього відзначення має стати відкриття пам'ятника визначному державотворцеві. Місце для монумента – поблизу перетину вулиць Соборності і Петлюри перед будівлею Обласного центру естетичного виховання учнівської молоді – Полтавська міськрада визначила у 2020 році. Ще через рік за розпорядженням голови Полтавської облдержадміністрації проведено конкурс, на якому визначено проєкт-переможець.

В умовах російсько-української війни, яка є передусім війною за ідентичність, поширення правдивих знань і гідного ставлення до борців за українську державність відіграє мобілізуючу й консолідуючу роль, дозволяє краще зрозуміти тяглість нашої боротьби за свободу і краще усвідомити, ким ми є і за що боремося, - вважають засновники ініціативи.

Ініціатива відкрита для участі громадських активістів, митців, освітян, представників влади, самоврядування, бізнесу і будь-яких небайдужих людей у Полтаві та за її межами, які поділяють прагнення перетворити Полтаву з "міста Петра І" на "місто Петлюри". 

Щоб долучитися, можна заповнити гугл-форму або зв'язатися з ініціаторами.

 

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.