У Полтаві завершили демонтаж пам’ятника на місці відпочинку Петра I

У Полтаві остаточно демонтували пам’ятник Петру І, розташований на розі вулиць Спаської та Пилипа Орлика.

Про це повідомляє інтернет-видання "Полтавщина".

Перенесення пам'ятника відбулося згідно з вказівкою Міністерства культури та стратегічних комунікацій в межах державної політики деімперіалізації. 31 січня був підписаний наказ Мінкульту про виключення 15 об'єктів культурної спадщини Полтави з Держреєстру нерухомих пам'яток України, серед них і пам'ятник на місці відпочинку російського правителя. 1 квітня стартувала підготовка до переміщення пам'ятника. Відповідні служби розпочали демонтаж 2 травня. 

Під час демонтажних робіт зняли шолом, щит, меч, фігурні елементи зі стилізованим пір'ям, чотири скульптурні гірлянди, розібрали мідні листи постаменту. Демонтаж відбувався в присутності архітекторів, реставраторів та краєзнавців: фахівці описували зняті елементи пам'ятника, нумерували та пакували в спеціальні бокси для подальшого збереження у фонді музею Полтавської битви.

У міській раді Полтави зазначили, що гроші з міського бюджету на демонтаж не виділяли. Всі роботи здійснювалися за кошти благодійників.

Памʼятник на місці відпочинку Петра І у Полтаві встановили 1817-го. Через 18 років його демонтували, а 1839-го під час підготовки до 230-ї річниці Полтавської битви відновили. Споруда є памʼяткою монументального мистецтва місцевого значення. Те, що на цій території відпочивав російський імператор, — міф, запевняють краєзнавці та історики.

 

Міф про "віроломний напад". Документи з архіву СБУ

"Прибулі у прикордонну смугу німецькі солдати [...] розповсюджують чутки, що командування німецької армії має намір захопити Західну Україну [...]. Виступ німецьких військ проти Радянського Союзу має відбутися після закінчення дощів, як тільки встановиться погода"

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.

Антон Дробович: "Пам'ятання — це спротив забуттю"

Інтерв’ю з науковцем, громадським діячем Антоном Дробовичем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Як витримати тиск КДБ і навіть його висміювати? Досвід Натана Щаранського із книжки "Не злякаюся зла"

У травні 2025 році, через майже 40 років з дня написання, книга радянського дисидента Натана Щаранського "Не злякаюся зла" вийшла українською мовою. Уперше вона була надрукована англійською у 1988-му. У передмові до українського видання Щаранський, який за ці роки встиг стати відомим політичним та державним діячем в Ізраїлі, зазначив: в Україні книга повертається до свого початково призначення — допомагати людям у боротьбі.