У Полтаві завершили демонтаж пам’ятника на місці відпочинку Петра I

У Полтаві остаточно демонтували пам’ятник Петру І, розташований на розі вулиць Спаської та Пилипа Орлика.

Про це повідомляє інтернет-видання "Полтавщина".

Перенесення пам'ятника відбулося згідно з вказівкою Міністерства культури та стратегічних комунікацій в межах державної політики деімперіалізації. 31 січня був підписаний наказ Мінкульту про виключення 15 об'єктів культурної спадщини Полтави з Держреєстру нерухомих пам'яток України, серед них і пам'ятник на місці відпочинку російського правителя. 1 квітня стартувала підготовка до переміщення пам'ятника. Відповідні служби розпочали демонтаж 2 травня. 

Під час демонтажних робіт зняли шолом, щит, меч, фігурні елементи зі стилізованим пір'ям, чотири скульптурні гірлянди, розібрали мідні листи постаменту. Демонтаж відбувався в присутності архітекторів, реставраторів та краєзнавців: фахівці описували зняті елементи пам'ятника, нумерували та пакували в спеціальні бокси для подальшого збереження у фонді музею Полтавської битви.

У міській раді Полтави зазначили, що гроші з міського бюджету на демонтаж не виділяли. Всі роботи здійснювалися за кошти благодійників.

Памʼятник на місці відпочинку Петра І у Полтаві встановили 1817-го. Через 18 років його демонтували, а 1839-го під час підготовки до 230-ї річниці Полтавської битви відновили. Споруда є памʼяткою монументального мистецтва місцевого значення. Те, що на цій території відпочивав російський імператор, — міф, запевняють краєзнавці та історики.

 

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.

Війна – це не лише окопи. Війна всюди, хоч і невидима

За рік після відвідин України словенський письменник Боштіян Відемшек видав книгу "Довгий шлях до миру", яку презентував в Ужгороді на початку червня. Після повернення до Любляни Відемшек опублікував у провідному словенському часописі "Дело" статтю про свої враження від побаченого і почутого в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Історія УПА за 10 хвилин. Для поляків і не тільки

Нещодавнє загострення польсько-українських стосунків породило потребу у нотатнику, котрий би давав відповіді на найбільш важливі і часті запитання. Водночас зв'являється багато недобросовісної аналітики та відвертої брехні, котру в основному створюють польські державні інституції. А також активно підтримують російські пропагандистські ЗМІ та блогери. Ті думки та тези, котрі поширювалися і активно почали розповсюджуватися крайнім часом мають у собі одну велику засадничу проблему. Польща не враховує того факту, що Держава Україна постала у січні 1918 року. Майже на цілий рік раніше, ніж сама Польща.