Лауреатом Премії імені Івана Виговського став історик Андрій Руккас

Цьогорічним лауреатом престижної нагороди Центру східноєвропейських досліджень Варшавського університету став історик Андрій Руккас.

Про це пише polskieradio.pl.

21 травня відбулася церемонія вручення Премії імені Івана Виговського – престижної нагороди, заснованої у 2014 році  Інститутом східних студій Варшавського університету, яка присуджується видатним українським науковцям за внесок у розвиток наукової співпраці між Польщею та Україною. 

Премія імені Івана Виговського функціонує під патронатом Президента Польщі. Комісія з присудження премії, до складу якої входять представники вищих навчальних закладів Польщі, присуджує відзнаку особам з винятковими академічними досягненнями та відданістю польсько-українській співпраці. 

Лауреат премії імені Івана Виговського отримує можливість річного наукового перебування в шести польських університетах, які він послідовно відвідує. Там він може читати лекції на теми, пов'язані з історією або сучасністю України та регіону, польсько-українськими відносинами, а також здійснювати власну архівну та науково-дослідницьку роботу.

Андрій Руккас  — кандидат історичних наук, доцент кафедри історії Центральної та Східної Європи історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.