Андрій Любка став лауреатом Літературної премії ім. Конрада 2024 року

Закарпатський письменник та волонтер Андрій Любка став лауреатом літературної премії імені Джозефа Конрада-Коженьовського-2024.

Про це повідомляє Польський Інститут у Києві.

Премія Конрада заснована Польським Інститутом у Києві 2007 року, вручається раз на два роки. Присуджується українському письменникові/письменниці віком до 40 років за послідовність у реалізації творчого шляху, інноваційність форми, універсалізм послання. Фіналістів обрало зі списку претендентів (запропонованих 49 інституціями та приватними особами) польсько-українське журі.

Під час промови Андрій Любка згадав біографічний шлях Конрада і порівняв з теперішніми реаліями:

"Я б дуже не хотів, щоб українські письменники та  письменниці ставали біженцями, виїжджали з країни, давали життя своїм дітям в іншому світі, писали іншою мовою. Це той урок, який сім'я Конрада, його батько, як учасник антиросійських повстань, передає нам сьогодні. Колись, зрештою, треба цьому покласти край, треба зупинити цю імперію та жити на своїй землі, бути господарями, реалізуватися у своїй культурі у своїй мові. Це дуже важливо".

Андрій Любка, як лауреат премії Конрада 2024 отримає 5000 євро від Польського інституту у Києві й піврічну стипендію "Gaude Polonia" від партнера премії — Національного центру культури. Письменник повідомив, що витратить нагороду на купівлю пікапа для ЗСУ.

"Дуже складно отримувати нагороду після попередньої лауреатки — Вікторії Амеліної, адже це неймовірна і символічна відповідальність. Продовжувати те, що й роблять нині українські письменники — служити не тільки мистецтву, а й українській культурі і українському народу. Робити те, що вміємо найкраще, для загального блага і користі", - написав Андрій Любка на своїй Facebook-сторінці.

Окрім Андрія Любки, у трійці фіналістів премії були письменник Олександр Михед та поетеса, волонтерка й військовослужбовиця ЗСУ Ярина Чорногуз.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.