Книга Олександра Зінченка "Як українці зруйнували імперію зла" серед номінантів на здобуття Премії імені Шевельова-2024

Книга історика, журналіста і співзасновника "Історичної правди" Олександра Зінченка "Як українці зруйнували імперію зла" увійшла до списку номінантів на здобуття Премії імені Юрія Шевельова 2024 року.

Про це повідомив Український ПЕН.

15 жовтня Український ПЕН завершив прийом зголошень на здобуття Премії імені Юрія Шевельова за найкращу українську книжку есеїстики 2024 року. Після аналізу поданих заявок на відповідність технічним і жанровим критеріям Премії члени Капітули оголосили довгий список номінантів.

До довгого списку ввійшло 9 видань:

Асєєв Станіслав, "Мельхіоровий слон або Людина, яка думала" (Чорна гора)

Беспалов Максим, "У пошуках Єви" (Локальна історія)

Буйських Юлія, "На захід від Бугу" (Видавництво 21)

Зінченко Олександр, "Як українці зруйнували імперію зла" (Vivat)

Лаюк Мирослав, "Бахмут" (Видавництво "Українер")

Макаров Юрій, "Та невже! Книга особистих відкриттів" (Дух і Літера)

Махно Василь, "Кури не літають" (Видавництво Старого Лева )

Санченко Антон, "На чорноморській хвилі : 33 століття копаного моря" (Видавництво Богдан)

Філоненко Борис, "Культура під тиском від ООО/ОООО" (ist publishing)

Переможця чи переможницю оголосять 17 грудня в Києві.

Премію імені Шевельова заснували у 2013-му PEN Ukraine, Києво-Могилянська бізнес-школа, видавництво "Дух і Літера", Центр юдаїки та Український науковий інститут Гарвардського університету. Її назвали на честь Юрія Шевельова, який започаткував модерну українську есеїстику. Премія відзначає внесок у невіддільні для жанру цінності — незалежність думки та витонченість стилю.

 

Десять слів про Євгена Сверстюка

Якось у дитинстві Євген Сверстюк на запитання: ким ти хочеш бути, відповів: «Хочу сидіти в тюрмі за Україну». У сім’ї, де брат Дмитро загинув в УПА, а брат Яків був засуджений за діяльність в ОУН, Євген дитиною не бачив іншої стежки як продовження їхньої боротьби. Його зброєю було – Слово. І за нього таки відсидів 12 років концтаборів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.