Книга Олександра Зінченка "Як українці зруйнували імперію зла" серед номінантів на здобуття Премії імені Шевельова-2024

Книга історика, журналіста і співзасновника "Історичної правди" Олександра Зінченка "Як українці зруйнували імперію зла" увійшла до списку номінантів на здобуття Премії імені Юрія Шевельова 2024 року.

Про це повідомив Український ПЕН.

15 жовтня Український ПЕН завершив прийом зголошень на здобуття Премії імені Юрія Шевельова за найкращу українську книжку есеїстики 2024 року. Після аналізу поданих заявок на відповідність технічним і жанровим критеріям Премії члени Капітули оголосили довгий список номінантів.

До довгого списку ввійшло 9 видань:

Асєєв Станіслав, "Мельхіоровий слон або Людина, яка думала" (Чорна гора)

Беспалов Максим, "У пошуках Єви" (Локальна історія)

Буйських Юлія, "На захід від Бугу" (Видавництво 21)

Зінченко Олександр, "Як українці зруйнували імперію зла" (Vivat)

Лаюк Мирослав, "Бахмут" (Видавництво "Українер")

Макаров Юрій, "Та невже! Книга особистих відкриттів" (Дух і Літера)

Махно Василь, "Кури не літають" (Видавництво Старого Лева )

Санченко Антон, "На чорноморській хвилі : 33 століття копаного моря" (Видавництво Богдан)

Філоненко Борис, "Культура під тиском від ООО/ОООО" (ist publishing)

Переможця чи переможницю оголосять 17 грудня в Києві.

Премію імені Шевельова заснували у 2013-му PEN Ukraine, Києво-Могилянська бізнес-школа, видавництво "Дух і Літера", Центр юдаїки та Український науковий інститут Гарвардського університету. Її назвали на честь Юрія Шевельова, який започаткував модерну українську есеїстику. Премія відзначає внесок у невіддільні для жанру цінності — незалежність думки та витонченість стилю.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.