АНОНС: Лекція "Микола Плав'юк. Останній романтик Української революції"

5 червня, у 98 річницю від дня народження голови Організації українських націоналістів, останнього президента УНР в екзилі — Миколи Плав’юка, Музей української діаспори запрошує на лекцію історика Богдана Червака.

В Україні Миколу Плав'юка найчастіше згадують як діяча, котрий передав державні регалії УНР першому президенту незалежної України Леоніду Кравчуку. Цей символічний жест засвідчив: саме незалежна Україна з центром у Києві є єдиним легітимним спадкоємцем усіх форм української державності. Лекція "Поговоримо про... Микола Плав'юк. Останній романтик Української революції" торкнеться не лише цього епізоду з життя, а й інших важливих моментів із насиченої, хоч і маловідомої біографії політика.

Лектор – Богдан Червак, український громадський і політичний діяч, голова Організації українських націоналістів, перший заступник Голови Державного комітету телебачення та радіомовлення України. Пан Червак особисто знав й неодноразово спілкувався з Миколою Плав'юком, тож під час лекції поділиться живими спогадами про видатного діяча та його внесок у життя української діаспори й незалежної України.

Лекція відбудеться в просторі виставки "Я вернусь до своєї Вітчизни...", де представлені унікальні артефакти з колекції Музею української діаспори: особисті речі, документи та фото Миколи Плав'юка.

"Поговоримо про" – це цикл лекцій про видатних українців, які працювали задля власного народу – в Україні та за її межами. Що значило для них бути українцями? І що значили вони для нашої держави, її культури та національної ідентичності? 

Коли: 5 червня о 18:00.

Де: Музей української діаспори: вул. Князів Острозьких, 40Б (М Арсенальна чи М Печерська)

Попередньо на подію потрібно зареєструватися.

 

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.