АНОНС: Всеукраїнський науковий семінар "Міграції в епоху Голодому як інструмент соціальної інженерії"

26 червня у Києві відбудеться Всеукраїнський науковий семінар "Міграції в епоху Голодому як інструмент соціальної інженерії".

Під соціальною інженерію в контексті цього семінару розуміються дії влади, спрямовані на зміну установок, соціальної поведінки та соціальної структури населення. Соціальна інженерія може здійснюватися з використанням різних інструментів – пропаганди, використання науки, культури, засобів масової інформації тощо. Одним з дієвих інструментів є також і міграційна політика.

Міграційні процеси класифікуються за різними ознаками. Міграція населення може бути добровільною, вимушеною, примусовою. Вимушена міграція має своєю причиною створення владою таких умов, коли проживання на своїй території стає неможливим або неприйнятним. Примусова міграція реалізовується шляхом депортації. В своїй основі міграція може мати економічні, політичні, етнічні причини (чинники).

Свідоме вбивство голодом, Голодомор – одна з ланок геноцидних дій совєтської імперської влади в Україні. Використання владою міграцій у різний спосіб (у першій половині 1930-х років – депортація "куркулів", у 1937–1938 рр. – родичів розстріляних "ворогів народу" або "політично неблагодійних елементів", за етнічною ознакою) стало ще одним механізмом цього злочину.

В епоху Голодомору примусові переселення відбувались або у табори, або на заслання за межі України. Одночасно вживались заходи і для заборони міграції українців: людей, які виїздили в пошуках їжі, повертали на місця постійного проживання, чим прирікали їх на смерть. З іншого боку, мали місце спроби завезення в УСРР населення з інших республік Совєтського Союзу. Усі ці дії були спрямовані на зміну соціальної та етнічної структури населення/зміну соціальної поведінки.

У фокусі наукового семінару – міграції в епоху Голодомору як інструмент соціальної інженерії. Дискусія охоплюватиме, однак не обмежуватиметься такими питаннями:

– примусова міграція як інструмент зміни соціальної структури населення: теоретико-методологічний аспект;
– совєтська міграційна політика епохи Голодомору: джерелознавчий, історіографічний аспекти;
– особливості, наслідки вимушеної/примусової міграції з УСРР на початку 1930-х рр.;
– примусові переміщення українського населення напередодні Другої світової війни;
– вплив міграцій епохи Голодомору на соціодемографічні, соціокультурні зміни українського суспільства.

Організатори: Інститут історії України НАН України, Інститут демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України, Український науково-дослідний та освітній центр вивчення Голодомору (HREC in Ukraine), Науково-освітній консорціум Голодомору при Канадському інституті українських студій Альбертського університету

Коли: 26 червня, 10:00

Підключитися до конференції Zoom можна за посиланнямІдентифікатор конференції: 896 1479 1755. Код доступу: 323879

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.