АНОНС: Всеукраїнський науковий семінар "Міграції в епоху Голодому як інструмент соціальної інженерії"

26 червня у Києві відбудеться Всеукраїнський науковий семінар "Міграції в епоху Голодому як інструмент соціальної інженерії".

Під соціальною інженерію в контексті цього семінару розуміються дії влади, спрямовані на зміну установок, соціальної поведінки та соціальної структури населення. Соціальна інженерія може здійснюватися з використанням різних інструментів – пропаганди, використання науки, культури, засобів масової інформації тощо. Одним з дієвих інструментів є також і міграційна політика.

Міграційні процеси класифікуються за різними ознаками. Міграція населення може бути добровільною, вимушеною, примусовою. Вимушена міграція має своєю причиною створення владою таких умов, коли проживання на своїй території стає неможливим або неприйнятним. Примусова міграція реалізовується шляхом депортації. В своїй основі міграція може мати економічні, політичні, етнічні причини (чинники).

Свідоме вбивство голодом, Голодомор – одна з ланок геноцидних дій совєтської імперської влади в Україні. Використання владою міграцій у різний спосіб (у першій половині 1930-х років – депортація "куркулів", у 1937–1938 рр. – родичів розстріляних "ворогів народу" або "політично неблагодійних елементів", за етнічною ознакою) стало ще одним механізмом цього злочину.

В епоху Голодомору примусові переселення відбувались або у табори, або на заслання за межі України. Одночасно вживались заходи і для заборони міграції українців: людей, які виїздили в пошуках їжі, повертали на місця постійного проживання, чим прирікали їх на смерть. З іншого боку, мали місце спроби завезення в УСРР населення з інших республік Совєтського Союзу. Усі ці дії були спрямовані на зміну соціальної та етнічної структури населення/зміну соціальної поведінки.

У фокусі наукового семінару – міграції в епоху Голодомору як інструмент соціальної інженерії. Дискусія охоплюватиме, однак не обмежуватиметься такими питаннями:

– примусова міграція як інструмент зміни соціальної структури населення: теоретико-методологічний аспект;
– совєтська міграційна політика епохи Голодомору: джерелознавчий, історіографічний аспекти;
– особливості, наслідки вимушеної/примусової міграції з УСРР на початку 1930-х рр.;
– примусові переміщення українського населення напередодні Другої світової війни;
– вплив міграцій епохи Голодомору на соціодемографічні, соціокультурні зміни українського суспільства.

Організатори: Інститут історії України НАН України, Інститут демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України, Український науково-дослідний та освітній центр вивчення Голодомору (HREC in Ukraine), Науково-освітній консорціум Голодомору при Канадському інституті українських студій Альбертського університету

Коли: 26 червня, 10:00

Підключитися до конференції Zoom можна за посиланнямІдентифікатор конференції: 896 1479 1755. Код доступу: 323879

 

Міф про "віроломний напад". Документи з архіву СБУ

"Прибулі у прикордонну смугу німецькі солдати [...] розповсюджують чутки, що командування німецької армії має намір захопити Західну Україну [...]. Виступ німецьких військ проти Радянського Союзу має відбутися після закінчення дощів, як тільки встановиться погода"

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.

Антон Дробович: "Пам'ятання — це спротив забуттю"

Інтерв’ю з науковцем, громадським діячем Антоном Дробовичем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Як витримати тиск КДБ і навіть його висміювати? Досвід Натана Щаранського із книжки "Не злякаюся зла"

У травні 2025 році, через майже 40 років з дня написання, книга радянського дисидента Натана Щаранського "Не злякаюся зла" вийшла українською мовою. Уперше вона була надрукована англійською у 1988-му. У передмові до українського видання Щаранський, який за ці роки встиг стати відомим політичним та державним діячем в Ізраїлі, зазначив: в Україні книга повертається до свого початково призначення — допомагати людям у боротьбі.