Музею Голодомору передали особисту бібліотеку дипломата Володимира Василенка

Передача книгозбірні відбулася 15 квітня в рамках публічного діалогу «Життя після життя. Особисті книжкові колекції в українських культурних інституціях».

Про це повідомили в Музеї Голодомору.

Передана колекція юриста-міжнародника, дипломата, автора правової оцінки Голодомору як геноциду Володимира Василенка налічує 402 примірники книг. Серед них – монографії, збірники документів, свідчення, книги українських і зарубіжних дослідників Голодомору, праці науковців української діаспори. 

З особливо цінних – перше видання Роберта Конквеста "Жнива скорботи" (1986) та "Перший проміжний звіт Комісії Конгресу США з питань голоду в Україні" (1986). Також є чимало книг, які виходили обмеженим накладом – по 50-100 примірників, і нині вони – справжня рідкість. 

Цікавими з точки зору персоналій є книги з дарчими написами авторів, а також ті, де власник цієї колекції особисто робив помітки. Багато книг – іноземною мовою, адже бібліотека формувалася Володимиром Василенком упродовж багатьох років під час закордонних поїздок та його перебування на дипломатичній роботі.

Ідейними натхненниками передачі колекції стали народна депутатка Євгенія Кравчук та виконавчий директор Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Ігор Степурін. Поділитися спогадами про Володимира Василенка прийшли його донька Леся Василенко, учні і колеги – Перший заступник Міністра закордонних справ України Сергій Кислиця, президент Української асоціації зовнішньої політики Володимир Хандогій, журналіст, перекладач і громадський активіст Тарас Марусик

"Ми щиро вдячні за цей дарунок пані Лесі, він надзвичайно цінний для нас. Адже мали честь особисто працювати з Володимиром Андрійовичем. Сподіваємось, що цей вчинок надихне інших спадкоємців книгозбірень так само передавати свої колекції, свої архіви на збереження до профільних установ", – зазначила заступниця генерального директора Ганна Сокиріна

Після системного дослідження колекції видання стануть доступними музейним співробітникам і дослідникам.

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".