Музею Голодомору передали особисту бібліотеку дипломата Володимира Василенка

Передача книгозбірні відбулася 15 квітня в рамках публічного діалогу «Життя після життя. Особисті книжкові колекції в українських культурних інституціях».

Про це повідомили в Музеї Голодомору.

Передана колекція юриста-міжнародника, дипломата, автора правової оцінки Голодомору як геноциду Володимира Василенка налічує 402 примірники книг. Серед них – монографії, збірники документів, свідчення, книги українських і зарубіжних дослідників Голодомору, праці науковців української діаспори. 

З особливо цінних – перше видання Роберта Конквеста "Жнива скорботи" (1986) та "Перший проміжний звіт Комісії Конгресу США з питань голоду в Україні" (1986). Також є чимало книг, які виходили обмеженим накладом – по 50-100 примірників, і нині вони – справжня рідкість. 

Цікавими з точки зору персоналій є книги з дарчими написами авторів, а також ті, де власник цієї колекції особисто робив помітки. Багато книг – іноземною мовою, адже бібліотека формувалася Володимиром Василенком упродовж багатьох років під час закордонних поїздок та його перебування на дипломатичній роботі.

Ідейними натхненниками передачі колекції стали народна депутатка Євгенія Кравчук та виконавчий директор Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Ігор Степурін. Поділитися спогадами про Володимира Василенка прийшли його донька Леся Василенко, учні і колеги – Перший заступник Міністра закордонних справ України Сергій Кислиця, президент Української асоціації зовнішньої політики Володимир Хандогій, журналіст, перекладач і громадський активіст Тарас Марусик

"Ми щиро вдячні за цей дарунок пані Лесі, він надзвичайно цінний для нас. Адже мали честь особисто працювати з Володимиром Андрійовичем. Сподіваємось, що цей вчинок надихне інших спадкоємців книгозбірень так само передавати свої колекції, свої архіви на збереження до профільних установ", – зазначила заступниця генерального директора Ганна Сокиріна

Після системного дослідження колекції видання стануть доступними музейним співробітникам і дослідникам.

 

Мої парламентські вибори: 1990 рік

«…Отрицательное воздействие на обстановку в городе Житомире имели выступления участников республиканского фестиваля «Червона рута», концерты которого проходили 10-11 февраля в Облмуздрамтеатре. В программе, выступлениях пропогандировалась идея «самостоятельной Украины»… - КГБ сигналізувало «нагору» про ситуацію в Житомирі.

Влад Троїцький: «В Україні починає формуватися традиція усвідомлення генезису»

Інтерв’ю з театральним режисером Владом Троїцьким для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Восьме травня. Чому полеглих згадують у тиші

8 травня 1919 року лондонський часопис Evening News надрукував лист одного з своїх дописувачів із міркуваннями про те, як краще відзначити «День миру» - тобто першу річницю завершення світової війни. Його автор закликав започаткувати нову загальнонаціональну традицію - згадувати загиблих у війні хвилинами мовчання.

Вінстон Черчилль: "Совєтська загроза вже замінила собою нацистського ворога…"

На тлі 80-ї річниці завершення Другої світової війни варто згадати про одну з ключових постатей тих подій – прем'єр-міністра Великої Британії Вінстона Спенсера Черчилля – харизматичного політика, який понад усе в своєму житті нероздільно й повсякчас дбав про свій власний престиж та престиж Великої Британії, а перемогу над її ворогами вважав своєю власною справою, зумівши реалізувати з блискавичною енергійністю свою дитячу мрію – за умови можливості мати два життя – одне прожити як політик, друге – як воєначальник.