Музею Голодомору передали особисту бібліотеку дипломата Володимира Василенка

Передача книгозбірні відбулася 15 квітня в рамках публічного діалогу «Життя після життя. Особисті книжкові колекції в українських культурних інституціях».

Про це повідомили в Музеї Голодомору.

Передана колекція юриста-міжнародника, дипломата, автора правової оцінки Голодомору як геноциду Володимира Василенка налічує 402 примірники книг. Серед них – монографії, збірники документів, свідчення, книги українських і зарубіжних дослідників Голодомору, праці науковців української діаспори. 

З особливо цінних – перше видання Роберта Конквеста "Жнива скорботи" (1986) та "Перший проміжний звіт Комісії Конгресу США з питань голоду в Україні" (1986). Також є чимало книг, які виходили обмеженим накладом – по 50-100 примірників, і нині вони – справжня рідкість. 

Цікавими з точки зору персоналій є книги з дарчими написами авторів, а також ті, де власник цієї колекції особисто робив помітки. Багато книг – іноземною мовою, адже бібліотека формувалася Володимиром Василенком упродовж багатьох років під час закордонних поїздок та його перебування на дипломатичній роботі.

Ідейними натхненниками передачі колекції стали народна депутатка Євгенія Кравчук та виконавчий директор Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Ігор Степурін. Поділитися спогадами про Володимира Василенка прийшли його донька Леся Василенко, учні і колеги – Перший заступник Міністра закордонних справ України Сергій Кислиця, президент Української асоціації зовнішньої політики Володимир Хандогій, журналіст, перекладач і громадський активіст Тарас Марусик

"Ми щиро вдячні за цей дарунок пані Лесі, він надзвичайно цінний для нас. Адже мали честь особисто працювати з Володимиром Андрійовичем. Сподіваємось, що цей вчинок надихне інших спадкоємців книгозбірень так само передавати свої колекції, свої архіви на збереження до профільних установ", – зазначила заступниця генерального директора Ганна Сокиріна

Після системного дослідження колекції видання стануть доступними музейним співробітникам і дослідникам.

 

Роман Шухевич. Останній звіт Головнокомандувача УПА

В архіві Служби зовнішньої розвідки України знайдено рукописний варіант останнього звіту Головного командира УПА Романа Шухевича. Аналіз цього звіту та інших розсекречених документів НКВД/МГБ УРСР засвідчує, що Головнокомандувач повстанців не мав жодних ілюзій з приводу того, як має постати вільна і незалежна Україна, а саме – силою зброї у запеклій боротьбі з московитами.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.