Квартиру режисерки фільму про Голодомор пошкодило внаслідок російського обстрілу Києва

Унаслідок російської атаки у ніч проти 23 червня 2025 року в Києві зазнала пошкоджень квартира режисерки фільму про Голодомор "Сімейний альбом" Марини Ткачук.

Про це Марина Ткачук розповіла у Facebook, пише Суспільне.

"Наш прекрасний будинок із найкращими в світі сусідами, які тепер розгублено розглядають наш понівечений дім і свої спалені автівки, фантастично красивий дворик, про який так клопотали,  все зруйновано. Немає жодної квартири, де б уціліли вікна", — написала Марини Ткачук.

Родина Ткачук залишилася живою, але повернутися додому поки не можуть.

В основу стрічки "Сімейний альбом", режисеркою якого є Марина Ткачук, лягла історія британської фотохудожниці Самари Пірс та її прадіда — австрійського інженера Александра Вінербергера, який став випадковим свідком Голодомору в Харкові 1933 року. Йому вдалося таємно сфотографувати жертв і передати ці світлини за кордон. Світова прем'єра стрічки відбулася у межах Варшавського кінофестивалю у жовтні 2024 року.

 
Квартира режисерки Марини Ткачук, 23 червня 2025 року
Facebook/Maryna Tkachuk

Міф про "віроломний напад". Документи з архіву СБУ

"Прибулі у прикордонну смугу німецькі солдати [...] розповсюджують чутки, що командування німецької армії має намір захопити Західну Україну [...]. Виступ німецьких військ проти Радянського Союзу має відбутися після закінчення дощів, як тільки встановиться погода"

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.

Антон Дробович: "Пам'ятання — це спротив забуттю"

Інтерв’ю з науковцем, громадським діячем Антоном Дробовичем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Як витримати тиск КДБ і навіть його висміювати? Досвід Натана Щаранського із книжки "Не злякаюся зла"

У травні 2025 році, через майже 40 років з дня написання, книга радянського дисидента Натана Щаранського "Не злякаюся зла" вийшла українською мовою. Уперше вона була надрукована англійською у 1988-му. У передмові до українського видання Щаранський, який за ці роки встиг стати відомим політичним та державним діячем в Ізраїлі, зазначив: в Україні книга повертається до свого початково призначення — допомагати людям у боротьбі.