Квартиру режисерки фільму про Голодомор пошкодило внаслідок російського обстрілу Києва

Унаслідок російської атаки у ніч проти 23 червня 2025 року в Києві зазнала пошкоджень квартира режисерки фільму про Голодомор "Сімейний альбом" Марини Ткачук.

Про це Марина Ткачук розповіла у Facebook, пише Суспільне.

"Наш прекрасний будинок із найкращими в світі сусідами, які тепер розгублено розглядають наш понівечений дім і свої спалені автівки, фантастично красивий дворик, про який так клопотали,  все зруйновано. Немає жодної квартири, де б уціліли вікна", — написала Марини Ткачук.

Родина Ткачук залишилася живою, але повернутися додому поки не можуть.

В основу стрічки "Сімейний альбом", режисеркою якого є Марина Ткачук, лягла історія британської фотохудожниці Самари Пірс та її прадіда — австрійського інженера Александра Вінербергера, який став випадковим свідком Голодомору в Харкові 1933 року. Йому вдалося таємно сфотографувати жертв і передати ці світлини за кордон. Світова прем'єра стрічки відбулася у межах Варшавського кінофестивалю у жовтні 2024 року.

 
Квартира режисерки Марини Ткачук, 23 червня 2025 року
Facebook/Maryna Tkachuk

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.