Унаслідок російського обстрілу Києва знищено склад патріотичного видавництва "Український пріоритет"

Внаслідок російського обстрілу Києва у ніч на 17 червня знищено офіс і склад патріотичного видавництва "Український пріоритет".

Про це повідомив директор видавництва Володимир Шовкошитний.

"Сьогодні я власними руками розгрібав попіл чотирнадцяти років свого життя, але я твердо знаю про Фенікса. Отож переконаний — все буде Україна! А "Український пріоритет" обов'язково постане із попелу!" — написав Володимир Шовкошитний.

Згоріли десятки тисяч книг, понад 130 найменувань. Серед них — серія, що охоплює понад 50 видань про історію України від скіфів до сьогодення. Щоб відновити тираж, видавництво оголосило акцію зі збору коштів "Поверни українську історію".

Допомогти можна, переказавши кошти на картку видавництва у ПриватБанку 5169 3351 0715 7980. Призначення платежу — "Оплата за книги".

Володимир Шовкошитний — поет, прозаїк, доктор філософії, політолог, інженер-атомник, ліквідатор аварії на ЧАЕС, геофізик, народний депутат України І скликання. Один із тих, хто організував вивезення з ГУЛАГу і перепоховання тіл Василя Стуса, Юрія Литвина та Олекси Тихого. 

Видавництво "Український пріоритет", яке видає історичні романи та науково-популярні книги, — родинна справа Шовкошитних, яку заснували у 2011 році. 

У лютому 2022-го сини Володимира Шовкошитного вступили до Сил Оборони України. У вересні 2024 року Георгій Шовкошитний загинув на фронті. Радіон продовжує боронити Україну.
 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.