Унаслідок російського обстрілу Києва знищено склад патріотичного видавництва "Український пріоритет"

Внаслідок російського обстрілу Києва у ніч на 17 червня знищено офіс і склад патріотичного видавництва "Український пріоритет".

Про це повідомив директор видавництва Володимир Шовкошитний.

"Сьогодні я власними руками розгрібав попіл чотирнадцяти років свого життя, але я твердо знаю про Фенікса. Отож переконаний — все буде Україна! А "Український пріоритет" обов'язково постане із попелу!" — написав Володимир Шовкошитний.

Згоріли десятки тисяч книг, понад 130 найменувань. Серед них — серія, що охоплює понад 50 видань про історію України від скіфів до сьогодення. Щоб відновити тираж, видавництво оголосило акцію зі збору коштів "Поверни українську історію".

Допомогти можна, переказавши кошти на картку видавництва у ПриватБанку 5169 3351 0715 7980. Призначення платежу — "Оплата за книги".

Володимир Шовкошитний — поет, прозаїк, доктор філософії, політолог, інженер-атомник, ліквідатор аварії на ЧАЕС, геофізик, народний депутат України І скликання. Один із тих, хто організував вивезення з ГУЛАГу і перепоховання тіл Василя Стуса, Юрія Литвина та Олекси Тихого. 

Видавництво "Український пріоритет", яке видає історичні романи та науково-популярні книги, — родинна справа Шовкошитних, яку заснували у 2011 році. 

У лютому 2022-го сини Володимира Шовкошитного вступили до Сил Оборони України. У вересні 2024 року Георгій Шовкошитний загинув на фронті. Радіон продовжує боронити Україну.
 

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.