IN MEMORIAM: На війні загинув онук вояка УПА Орест Білінчук-Портяк

У бою з російськими окупантами загинув онук легендарного прикарпатського воїна УПА Василя "Сибіряка" Білінчука Орест Білінчук-Портяк.

Про це повідомила письменниця і волонтерка Олена Герасим'юк.

"Орест Білінчук-Портяк, син Василя Портяка, онук легенди Української Повстанської Армії - Василя Білінчука, псевдо Сибіряк. Позивний взяв на честь діда, якого вбили з засідки росіяни 10 на одного. Весь рід знищили росіяни дощенту. Тепер весь рід зібрався разом. За життя вони не бачились через росіян, які вбивали і вбивають", - написала на своїй сторінці у Фейсбук Олена Герасим'юк.

У 1941 році родину Білінчуків, які мешкали у Жаб'ю (нині Івано-Франківська область), виселели до Сибіру. Дід Ореста Білінчука-Портяка Василь у 1944 році зміг повернутися в Карпати, де стає вояком УПА з псевдо Сибіряк. Вирізнявся значною фізичною силою, в сотні свого брата Дмитра "Хмари" був кулеметником. Згодом перейшов до СБ ОУН. Загинув у 1952 році, енкаведисти розстріляли його кулеметною чергою, боячись брати в полон.

На момент загибелі Сибіряка його сину Василю було два місяці. Василь Білінчук-Портяк — відомий український письменник та сценарист фільмів про національно-визвольну боротьбу як "Атентат", "Нескорений", "Залізна сотня" та інші.

30-річний Орест Білінчук-Портяк був бійцем 4-ї Бригади Гвардії Наступу "Рубіж". Проживав у місті Фастів, що на Київщині.

 

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.