У Городку відбувся допрем'єрний показ фільму "Лемик. Постріл в обороні мільйонів"

У Городку відбувся допрем'єрний благодійний показ історичного художнього фільму про Миколу Лемика, який у 1933 році здійснив атентат, щоб світ дізнався про Голодомор.

Про це повідомив депутат Львівської обласної ради Святослав Шеремета.

Фільм заснований на реальних подіях, які сталися у Львові в 1933 році. У центрі сюжету — 18-річний юнак Микола Лемик, студент Львівського університету, боєць ОУН, який здійснив атентат проти секретаря канцелярії консульства срср у Львові. 18-річний Лемик застрелив радянського чиновника, виконуючи рішення ОУН з метою привернення уваги світу до трагедії Голодомору в Україні. Постать Миколи Лемика — символ незламного духу, що не боїться стати проти імперії заради свого народу.

Режисером фільму став військовий капелан отець Михайло Греділь. Це не перша його стрічка. У 2019 році побачив світ фільм "Незламні" — про експропріаційний акт у Городку у 1932 році. "Лемика" творча група почала знімати у 2021 році. Фінансування отримали у рамках проєкту Львівської ОДА, завдяки допомозі Городоцької тергромади, донатам бізнесменів та місцевих жителів. 

"Від імені керівництва та депутатського корпусу Львівської обласної ради, дякую творчій команді фільму, громадській організації "Апостольска Чота" та організаторам показу за неймовірно важливу ініціативу — популяризацію постатей українських Героїв та національно-патріотичне виховання молоді. Особливу подяку висловлюю отцю Михайлу Греділю, авторові проєкту, за щиру любов до правди та незламну віру в силу української історичної пам'яті", - відзначив Святослав Шеремета.

У ролі Миколи Лемика виступив актор з Театру Лесі Назар Бонящук. Роль священника, що сповідує Лемика, виконав  заслужений артист України Андрій Сніцарчук.

Прем'єра фільму "Лемик. Постріл в обороні мільйонів" відбудеться 23 травня у Львові у кінотеатрі ТРЦ Forum Lviv о 19.00.  Кошти від показу скерують для медиків 125-ї бригади.

 

Теми

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.