У Городку відбувся допрем'єрний показ фільму "Лемик. Постріл в обороні мільйонів"

У Городку відбувся допрем'єрний благодійний показ історичного художнього фільму про Миколу Лемика, який у 1933 році здійснив атентат, щоб світ дізнався про Голодомор.

Про це повідомив депутат Львівської обласної ради Святослав Шеремета.

Фільм заснований на реальних подіях, які сталися у Львові в 1933 році. У центрі сюжету — 18-річний юнак Микола Лемик, студент Львівського університету, боєць ОУН, який здійснив атентат проти секретаря канцелярії консульства срср у Львові. 18-річний Лемик застрелив радянського чиновника, виконуючи рішення ОУН з метою привернення уваги світу до трагедії Голодомору в Україні. Постать Миколи Лемика — символ незламного духу, що не боїться стати проти імперії заради свого народу.

Режисером фільму став військовий капелан отець Михайло Греділь. Це не перша його стрічка. У 2019 році побачив світ фільм "Незламні" — про експропріаційний акт у Городку у 1932 році. "Лемика" творча група почала знімати у 2021 році. Фінансування отримали у рамках проєкту Львівської ОДА, завдяки допомозі Городоцької тергромади, донатам бізнесменів та місцевих жителів. 

"Від імені керівництва та депутатського корпусу Львівської обласної ради, дякую творчій команді фільму, громадській організації "Апостольска Чота" та організаторам показу за неймовірно важливу ініціативу — популяризацію постатей українських Героїв та національно-патріотичне виховання молоді. Особливу подяку висловлюю отцю Михайлу Греділю, авторові проєкту, за щиру любов до правди та незламну віру в силу української історичної пам'яті", - відзначив Святослав Шеремета.

У ролі Миколи Лемика виступив актор з Театру Лесі Назар Бонящук. Роль священника, що сповідує Лемика, виконав  заслужений артист України Андрій Сніцарчук.

Прем'єра фільму "Лемик. Постріл в обороні мільйонів" відбудеться 23 травня у Львові у кінотеатрі ТРЦ Forum Lviv о 19.00.  Кошти від показу скерують для медиків 125-ї бригади.

 

Теми

Гетьман Павло Скоропадський: від самостійності до федерації

Павла Скоропадського можна назвати однією з найбільш суперечливих постатей в історії України – досі не стихають дискусії щодо оцінок його як політичного й державного діяча. Найбільш палкі суперечки точаться довкола грамоти П. Скоропадського про федерацію України з Росією.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.