Історикиню Наталію Старченко номінували на нагороду "Амбасадор нової Європи" 2024 року

Українська історикиня Наталія Старченко увійшла до фіналу престижної премії «Амбасадор Нової Європи» 2024 з книжкою «Ukraińskie światy Rzeczypospolitej. Opowieści o historii» — польським перекладом її праці «Українські світи Речі Посполитої. Історії про історії».

Про це пише Суспільне.

"Українські світи Речі Посполитої. Історії про історії" української історикині Наталії Старченко — це глибоке, захопливе дослідження, що розкриває маловідомі сторінки життя української шляхти у XVII столітті — в просторі багатонаціональної Речі Посполитої. Книжка містить ілюстрації ХV–ХVІІ століть та додатки, які краще розкривають історичний період — "Мапа Речі Посполитої, 1619", "Мапа Руських воєводств Речі Посполитої, 1648", "Словник історичних понять і реалій", "Законні ціни" (на товари того часу). Польською книжку переклали Томаш Годана та Катажина Котинська.

У фінал міжнародної нагороди "Амбасадор нової Європи" 2024 року увійшов також український письменник Андрій Любка та його книжка "Війна з тильного боку". 

Журі премії обрало тільки 5 фіналістів серед 58 видань, допущених на конкурс. Окрім Любки та Старченко на перемогу претендують: польські історик, архітектор Лукаш Галусек та письменник Міхал Вішневський з книгою "Соцмодернізм. Архітектура в Центральній Європі часів холодної війни"; польський історик Пьотр Мацей Маєвський з книгою "Бридке слово на "к" . Про колаборацію"; польський історик Міхал Пшеперський "Дикий Схід. Трансформація по-польськи 1986–1993".

Премію "Амбасадор Нової Європи" з 2011 року вручає Європейський центр Солідарності в Гданську та Колегіум Східної Європи ім. Яна Новака-Єзьоранського у Вроцлаві. Цією нагородою відзначають книги, які "сміливо і безкомпромісно руйнують стереотипи, що визначають Європу та її мешканців, і шукають відповіді на питання, чим є Європа сьогодні".

Переможця або переможицю оголосять на початку вересня, церемонію нагородження проведуть у межах Гданського книжкового ярмарку 14 вересня. Лауреатка чи лауреат отримає медаль, диплом та грошову премію у розмірі 20 тисяч злотих. Також нагородять і видавців книжки.

 

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.