У місті Пирятин на Полтавщині демонтували російсько-комуністичну символіку

Із стели "Учасникам громадянської війни" у центрі Пирятина демонтували комуністичну символіку-барельєф "Борцям за власть совєтов" та написи, які прославляли учасників встановлення совєтської влади.

Про це повідомили у представництві УІНП в Полтаві.

У часи СРСР публічний простір центральної зони міста Пирятин комуністи промаркували сірим обеліском "Учасникам громадянської війни", до якого прикріпили перелік колаборантів - лєнінців з Пирятинського повіту й барельєф "Борцам за власть Советов".

Йдеться про учасників встановлення совєтської влади в Пирятинському повіті, тобто тих, хто сприяв окупації Української Народної Республіки на боці ленінської росії. 

"Пропаганда СРСР та пропаганда сучасної путінської росії вживала і вживає досі брехливе пропагандистське кліше "громадянська війна". Таким чином демонтаж комуністичної символіки у Пирятині є проявом відсічі ворожій російській пропаганді", - розповів представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар.

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.