Путін присвоїв звання Героя Росії Герою України Олексію Бересту

Президент РФ Володимир Путін посмертно присвоїв звання Героя Росії Олексію Бересту — офіцеру, який у травні 1945 року брав участь у встановленні Прапора Перемоги над Рейхстагом.

Про це повідомляють російські ЗМІ.

Офіцер родом із Сумщини Олексій Берест був одним із тих, хто у травні 1945 року брав участь у піднятті радянського прапора над Рейхстагом. 

Проте в офіційній радянській історіографії зазначалося, що Прапор Перемоги встановили лише сержанти Михайло Єгоров і Мелітон Кантарія. Роль українця Олексія Береста тривалий час приховували. 

Варто зазначити, що Україна ще у 2005 році визнала подвиг Береста, посмертно присвоївши йому звання Героя України.

Тепер, майже через 80 років після завершення Другої світової війни, Росія також офіційно відзначила його героїзм, присвоївши звання Героя Росії "за мужність, відвагу і самовідданість", проявлені в боротьбі з фашизмом.

 
Олексій Берест

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.