Онуфрія позбавили громадянства України

За матеріалами Служби безпеки України було припинено українське громадянство Ореста Березовського, так званого митрополита Української православної церкви (Московського патріархату) Онуфрія.

Про це йдеться на сайті СБУ.

СБУ встановила, що Онуфрій добровільно отримав громадянство Росії у 2002 році. Про це він не повідомив уповноважені органи влади України. Водночас після цього Березовський продовжував і надалі користуватися статусом українського громадянина.

"За наявною в Службі безпеки України інформацією, Березовський (Онуфрій) підтримує звʼязок з московською патріархією та свідомо протидіяв отриманню канонічної незалежності української церкви від московської патріархії, представники якої відкрито підтримують російську агресію проти України", - йдеться у повідомленні.

Крім того, зазначається, попри повномасштабне вторгнення, Онуфрій "фактично продовжує підтримувати політику РПЦ та її керівництва, зокрема патріарха Кирила (Гундяєва)".

Указ про позбавлення громадянства підписав президент України Володимир Зеленський.

 

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.