АНОНС: Конференція та показ фільму до третіх роковин теракту в Оленівці

Музей війни спільно з Координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими запрошує на конференцію та показ фільму, присвячені третім роковинам теракту в таборі військовополонених у селищі Оленівка.

У ніч проти 29 липня 2022 року на території колонії в тимчасово окупованому селищі Оленівка пролунав потужний вибух. У переповненому бараку, де утримували українських бранців, зокрема захисників "Азовсталі", загинуло щонайменше 53 людини. Ще понад 130 зазнали поранень.

За версією рф, це був "удар ЗСУ", але всі наявні докази, включно з висновками незалежних експертів, свідчать про навмисний теракт, організований російськими окупантами з метою знищення українських героїв, які стали символом незламності.

Минуло три роки, але відповідальність за цей злочин досі не настала. Жодного міжнародного трибуналу. Жодного імені покараного. Саме тому пам'ять – це наш інструмент спротиву й привернення уваги світу до воєнних злочинів росії.

Подія відбудеться за участю бійців 12-ї бригади спеціального призначення "Азов", представників державних органів влади, спільноти "OLENIVKA Community", звільнених полонених, військовослужбовців, рідних та близьких українських бранців.

Мета заходу – вшанувати пам'ять загиблих у неволі, озвучити факти про трагедію, привернути увагу до потреби встановлення справедливості й покарання винних, зосередити зусилля всієї демократичної світової громадськості на звільненні українських військовополонених, які зазнають нелюдського поводження з боку влади рф.

У програмі заходу:

14:00 – презентація виставки фото звільнених бранців

Авторка – Тара Курушкіна – особисто представить серію світлин, зроблених після повернення українських військових із полону

15:00 – конференція "Пам'ять про Оленівку не згасне"

17:00 – показ документального фільму "Люди зі сталі" та його обговорення за участю режисера Сергія Фоменка

"Люди зі сталі" – документальна кінострічка, в якій зібрано кадри-докази російських воєнних злочинів: спалені міста, руйнації, понівечені тіла військових та цивільних. Окрема увага приділена спогадам ветеранів, які брали участь у героїчній обороні Маріуполя, зокрема Дениса Прокопенка, Іллі Самойленка, Ореста Козацького.

Модератор заходу – Володимир Жемчугов, учасник російсько-української війни, Герой України, науковець Музею

Коли: 2 серпня, 14:00

Де: Головний корпус Музею війни (м. Київ, вул. Лаврська, 27)

 

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.