Активісти запрошують долучитися до толоки на Замковій горі у Києві

2 серпня активісти проведуть толоку на Замковій горі та впорядкувють ділянку навколо могили вояків-богданівців.

Про це повідомив очільник Державного історико-архітектурного заповідника "Стародавній Київ Роман Маленков.

"Зустрічаємося на вулиці Фролівській, біля підніжжя Замкової гори, у 11:00, звідти піднімаємося на гору. Вдягайте одяг, який не жалко забруднити, якщо маєте - беріть сокири і мачете. Рукавицями ми забезпечуємо. Хто має бензокосу - можете взяти, вона не буде зайвою. У нас будуть бензокоси і бензопили", - написав Роман Маленков на своїй сторінці у Фейсбук.

Активісти планують упорядкувати та розчистити ділянку навколо могили вояків-богданівців, а також відкрити від чагарів прекрасний оглядовий майданчик.

"У кожному місті Замкова гора - це особлива локація, у Києві нині вона занехаяна і майже не відвідувана. Давайте змінимо ситуацію разом. Ця толока буде першим заходом, далі заплановано значно більше, в тому числі впорядкування Флорівського цвинтаря, оглядових майданчиків та еколого-освітньої стежки", - наголосив Маленков.

Організатори: ДІАЗ Стародавній Київ , Благодійний фонд "На часі", VIHAREV Architects&Engineers та Євген Клопотенко.

Для комунікації активісти створили групу у телеграмі.

 
Теми

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.