Генеральною директоркою Національного музею історії України призначено Олену Земляну

21 липня генеральною директоркою Національного музею історії України призначено Олену Земляну – юристку, фахівчиню з питань культурної політики та охорони культурної спадщини.

Про це повідомили у Національному музеї історії України.

До призначення на цю посаду Олена Земляна майже п'ять років очолювала Департамент правового забезпечення Міністерства культури та стратегічних комунікацій України. За час роботи в Міністерстві вона забезпечила повернення в державну власність пам'яток національного значення в Чернігові, Кам'янці-Подільському, Каневі, Переяславі.

Також долучилася до процесу міжнародного судового захисту в справі про повернення в Україну колекцій кримських музеїв, відомих як "Скіфське золото". 

Олена Земляна працювала над законами про підтримку культури, книговидання, креативних індустрій; про вилучення з реєстру пам'яток, що є символами радянської та імперської політики. Є співавторкою законопроєктів про Національний музей Голодомору-геноциду, про меценатство у сфері культури та визнання культури, культурної спадщини елементом нацбезпеки.

2017 року Олена Земляна брала участь у створенні Українського інституту книги, де пізніше обіймала посаду заступниці директора. 

Серед напрямів професійної діяльності Олени Земляної – охорона культурної спадщини, збереження національної пам'яті, підтримка книговидання, міжнародна культурна співпраця, нормативне забезпечення функціонування закладів культури.

У своїй діяльності на новій посаді вона зосередиться на розвитку Національного музею історії України як сучасного простору відкритого діалогу й культурної самоідентифікації, а також на поглибленні дослідницької, освітньої та міжнародної діяльності музею.

Нагадаємо, з 2020 року посаду генерального директора Національного музею історії України обіймав спеціаліст у галузі скандинавістики, історик та археолог Федір Андрощук.

 
Олена Земляна 

Теми

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.