У Львові оцифровують єврейські надгробки, врятовані з тюрми на Лонцького

На Янівському кладовищі у Львові провели фотографування колекції єврейських надгробків, знайдених минулого місяця на колишньому подвір'ї в'язниці на Лонцького.

Про це повідомила Марла Осборн, керівниця проекту Rohatyn Jewish Heritage, пише РІСУ.

Тюрма на Лонцького –  сумнозвісна політична в'язниця та катівня яку, крім НКВС, під час нацистської окупації використовувало гестапо та айнзацгруппен. Понад 350 надгробків, ймовірно, були вкрадені на той час з кладовища та перероблені як мощення для тюремного подвір'я.

Про їхню присутність у в'язниці було відомо вже кілька років, і їх неодноразово фотографували, але до липня їх повернення було неможливим.

Знайдені надгробки на Лонцького вже стали частиною більшої бази даних JEWISH STONES UA, яку запустили у 2024 році, зберігаючи інформацію про надгробки, знайдені місцевими активістами в Добромилі, Сокалі, Збаражі та Рогатині, а також Львова.

База даних Львова зараз містить інформацію про майже 600 каменів, включаючи ті, що були знайдені влітку 2018 року на вулиці Барвінок, та нові камені Лонцького, більшість з яких вже транскрибовані.

 

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.