У Харкові ініціюють встановлення пам’ятника Миколі Міхновському

У Харкові пропонують встановити пам’ятник ідеологу українського націоналізму Миколі Міхновському.

Про це повідомили в ГО "Деколонізація. Україна".

Історичний клуб "Холодний Яр" передав місту погруддя Міхновського та звернувся до Харківського міського голови з проханням надати дозвіл і виділити місце для встановлення пам'ятника. Автор погруддя - черкаський скульптор Дмитро Бур'ян.

Ініціатори наголошують, що встановлення пам'ятника стане вшануванням одного з перших борців за свободу України нагадуванням про роль Харкова у формуванні державницької думки та кроком у відновленні історичної справедливості. Адже життя і діяльність Миколи Міхновського тісно пов'язані із містом. Тут у 1900 році він виголосив промову "Самостійна Україна" де відкрито проголосив необхідність відродження української держави.

"Саме тут він навчався у Харківському університеті, здобувши правничу освіту. У Харкові він зробив свої перші публічні виступи, які стали початком формування цілісної політичної програми для незалежної України", - йдеться у повідомленні.

У місті є лише одна меморіальна дошка на честь Міхновського її відкрили 24 серпня 2003 року на колишньому фасаді головного корпусу Харківського університету.

"Харків має повне право пишатися тим, що саме тут розпочався шлях людини, яка першою в новітній історії проголосила ідею незалежної України", - йдеться у повідомленні.

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.