У Чернігові відкрили меморіальну дошку Левку Лук’яненку

Урочисте відкритя меморіальної дошки на честь відомого дисидента, громадського та політичного діяча, Героя України Левка Лук'яненка відбулося в Чернігові 19 вересня

Про це пише Укрінформ.

Дошку розмістили на будинку по вулиці Рокосовського, 49. Тут у квартирі брата Лук'яненко у 1970-х та наприкінці 1980-х років проводив зібрання з однодумцями.

 

- Саме тут, у цьому будинку, Левко Григорович збирався з колегами, однопартійцями, членами Української Гельсінської спілки, тут виношувалась ідея створення української держави... Тут Левко Лук'яненко посіяв зерно, яке проросло, - розповів голова міської організації Народного Руху України Сергій Черняков.

Барельєф Лук'яненка виготовив заслужений художник України з Ужгорода Михайло Белень. Виступаючи на відкритті дошки, він згадав про свою єдину в житті зустріч із Лук'яненком в Торонто, коли той був послом України в Канаді.

Національний прапор, яким була вкрита меморіальна дошка, зняли сестра Героя України Зінаїда Лук'яненко та чернігівський міський голова Владислав Атрошенко .

Відкриття пам'ятної дошки Левку Лук'яненку чернігівська влада приурочила до Дня міста, святкування якого розпочнеться вже завтра.

Нагадаємо. Левко Лук'яненко помер 7 липня 2018 року в лікарні. Ще одну пам'ятну дошку на його честь встановили у Седневі Чернігівської області - на стіні будинку, в якому Лук'яненко жив після повернення з заслання. Відкриття відбулося 23 серпня 2019 року, напередодні дня народження дисидента. Того ж дня дошка постраждала від рук вандалів - її облили томатним соусом.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.