У Чернігові відкрили меморіальну дошку Левку Лук’яненку

Урочисте відкритя меморіальної дошки на честь відомого дисидента, громадського та політичного діяча, Героя України Левка Лук'яненка відбулося в Чернігові 19 вересня

Про це пише Укрінформ.

Дошку розмістили на будинку по вулиці Рокосовського, 49. Тут у квартирі брата Лук'яненко у 1970-х та наприкінці 1980-х років проводив зібрання з однодумцями.

 

- Саме тут, у цьому будинку, Левко Григорович збирався з колегами, однопартійцями, членами Української Гельсінської спілки, тут виношувалась ідея створення української держави... Тут Левко Лук'яненко посіяв зерно, яке проросло, - розповів голова міської організації Народного Руху України Сергій Черняков.

Барельєф Лук'яненка виготовив заслужений художник України з Ужгорода Михайло Белень. Виступаючи на відкритті дошки, він згадав про свою єдину в житті зустріч із Лук'яненком в Торонто, коли той був послом України в Канаді.

Національний прапор, яким була вкрита меморіальна дошка, зняли сестра Героя України Зінаїда Лук'яненко та чернігівський міський голова Владислав Атрошенко .

Відкриття пам'ятної дошки Левку Лук'яненку чернігівська влада приурочила до Дня міста, святкування якого розпочнеться вже завтра.

Нагадаємо. Левко Лук'яненко помер 7 липня 2018 року в лікарні. Ще одну пам'ятну дошку на його честь встановили у Седневі Чернігівської області - на стіні будинку, в якому Лук'яненко жив після повернення з заслання. Відкриття відбулося 23 серпня 2019 року, напередодні дня народження дисидента. Того ж дня дошка постраждала від рук вандалів - її облили томатним соусом.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.