АНОНС: Вечір памʼяті Левка Лукʼяненка

24 серпня цього року Левку Лук'яненку виповнилося б 95.

Левка Лукʼяненка називають "батьком української незалежності", бо він усе життя присвятив боротьбі за Україну. На вечорі памʼяті у колі тих, хто знав Левка Григоровича, поділимося спогадами про нього та про його роль у здобутті незалежності.

Коли: 25 серпня 2023 року, початок о 17:00. Формат буде змішаним – офлайн із трансляцією онлайн.

Місце проведення – Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану (Київ, Майдан Незалежності, 18/2, Будинок профспілок, другий поверх).

Щоб відвідати подію офлайн, необхідно зареєструватися за посиланням.

Запрошені гості:

Йосип Зісельс – дисидент, політв'язень, член Української Гельсінської групи, виконавчий співпрезидент Вааду України, виконавчий віцепрезидент Конгресу національних громад України, учасник ініціативної групи "Перше грудня",

Надія Лук'яненко – дружина Левка Лук'яненка,

Олена Лодзинська – завідувачка Музею шістдесятництва,

 Володимир Тиліщак – заступник голови Українського інституту національної пам'яті,

 Віра Курико – журналістка, авторка книги "Вулиця причетних. Чернігівська справа Лук'яненка",

 Олександр Ткачук – заступник голови ГО "Ветеранське об'єднання Українська Гельсінська спілка",

 Сергій Неділько – військовослужбовець, член правління Молодіжного клубу "Джура",

 Святослав Силенко – кобзар-бандурист, засновник рок-гурту SVIATOSLAV.

Співорганізатори: Український інститут національної пам'яті, Національний музей Революції Гідності, Музей шістдесятництва, ГО "Ветеранське об'єднання Українська Гельсінська спілка".

Левко Лук'яненко – дисидент, один зі співзасновників Української Гельсінської групи, народний депутат Верховної Ради чотирьох скликань, автор Акта проголошення незалежності України 1991 року, Герой України.

Він народився 24 серпня 1928-го в селі Хрипівці Чернігівської області. Пережив Голодомор.

15-річним наприкінці 1944 року його мобілізували до Червоної армії, служив у Грузії та на Закавказзі до 1953-го. Після служби Левко Лукʼяненко вступив у комсомол, Компартію, закінчив юридичний факультет Московського університету. Попри це, на Львівщині, куди його направили на "партійну роботу", створив опозиційну до радянської влади Українську робітничо-селянську спілку, яка виступала за конституційне відокремлення України від СРСР.

У січні 1961 року Левка Лук'яненка засудили до розстрілу "за антирадянську агітацію та пропаганду". 72 доби він провів у камері смертників. Вирок замінили на 15 років ув'язнення у таборі суворого режиму у Мордовії. У 1976-му він долучився до заснування Української Гельсінської групи. Як наслідок – новий арешт і нове заслання.

Левко Лукʼяненко був одним із лідерів українського руху за незалежність. У березні 1990-го його обрали народним депутатом Верховної Ради тоді ще радянської України. А 24 серпня 1991 року з його участю був написаний та ухвалений Акт проголошення незалежності України.

Левко Лукʼяненко пішов із життя пʼять років тому, 7 липня 2018-го, похований на Байковому кладовищі у Києві.

 

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.

Поляки в ОУН: причини вступу

Чимало дослідників визвольного руху натрапляли на згадки про участь поляків в підпіллі ОУН і УПА. Однак довго історикам не вдавалося акумулювати критичної маси інформації для повноцінного дослідження. Зрештою це реалізував Ярослав Антонюк в довіднику "Поляки в ОУН: біограми та документи" – спільному проєкті Українського інституту національної пам'яті та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Війна, про яку домовилися у Москві: Радянсько-польська війна 1939 року

Друга світова війна супроводжувалася руйнуванням цілих держав, трагедіями народів та докорінними змінами на політичній карті світу. Одним із механізмів цих змін у Європі був "Таємний додатковий протокол", який був складовою німецько-радянського пакту про ненапад. Узгоджені сторонами "сфери взаємних інтересів" умовними лініями розтинали величезний простір Східної та Північної Європи, від норвезьких кордонів до гирла Дунаю. Польща опинилася в центрі поділу й невдовзі зникла з політичної карти Європи.