АНОНС: Вечір памʼяті Левка Лукʼяненка

24 серпня цього року Левку Лук'яненку виповнилося б 95.

Левка Лукʼяненка називають "батьком української незалежності", бо він усе життя присвятив боротьбі за Україну. На вечорі памʼяті у колі тих, хто знав Левка Григоровича, поділимося спогадами про нього та про його роль у здобутті незалежності.

Коли: 25 серпня 2023 року, початок о 17:00. Формат буде змішаним – офлайн із трансляцією онлайн.

Місце проведення – Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану (Київ, Майдан Незалежності, 18/2, Будинок профспілок, другий поверх).

Щоб відвідати подію офлайн, необхідно зареєструватися за посиланням.

Запрошені гості:

Йосип Зісельс – дисидент, політв'язень, член Української Гельсінської групи, виконавчий співпрезидент Вааду України, виконавчий віцепрезидент Конгресу національних громад України, учасник ініціативної групи "Перше грудня",

Надія Лук'яненко – дружина Левка Лук'яненка,

Олена Лодзинська – завідувачка Музею шістдесятництва,

 Володимир Тиліщак – заступник голови Українського інституту національної пам'яті,

 Віра Курико – журналістка, авторка книги "Вулиця причетних. Чернігівська справа Лук'яненка",

 Олександр Ткачук – заступник голови ГО "Ветеранське об'єднання Українська Гельсінська спілка",

 Сергій Неділько – військовослужбовець, член правління Молодіжного клубу "Джура",

 Святослав Силенко – кобзар-бандурист, засновник рок-гурту SVIATOSLAV.

Співорганізатори: Український інститут національної пам'яті, Національний музей Революції Гідності, Музей шістдесятництва, ГО "Ветеранське об'єднання Українська Гельсінська спілка".

Левко Лук'яненко – дисидент, один зі співзасновників Української Гельсінської групи, народний депутат Верховної Ради чотирьох скликань, автор Акта проголошення незалежності України 1991 року, Герой України.

Він народився 24 серпня 1928-го в селі Хрипівці Чернігівської області. Пережив Голодомор.

15-річним наприкінці 1944 року його мобілізували до Червоної армії, служив у Грузії та на Закавказзі до 1953-го. Після служби Левко Лукʼяненко вступив у комсомол, Компартію, закінчив юридичний факультет Московського університету. Попри це, на Львівщині, куди його направили на "партійну роботу", створив опозиційну до радянської влади Українську робітничо-селянську спілку, яка виступала за конституційне відокремлення України від СРСР.

У січні 1961 року Левка Лук'яненка засудили до розстрілу "за антирадянську агітацію та пропаганду". 72 доби він провів у камері смертників. Вирок замінили на 15 років ув'язнення у таборі суворого режиму у Мордовії. У 1976-му він долучився до заснування Української Гельсінської групи. Як наслідок – новий арешт і нове заслання.

Левко Лукʼяненко був одним із лідерів українського руху за незалежність. У березні 1990-го його обрали народним депутатом Верховної Ради тоді ще радянської України. А 24 серпня 1991 року з його участю був написаний та ухвалений Акт проголошення незалежності України.

Левко Лукʼяненко пішов із життя пʼять років тому, 7 липня 2018-го, похований на Байковому кладовищі у Києві.

 

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".