Меморіальну дошку Левку Лук'яненку на Чернігівщині пошкодили в день відкриття. ФОТО

Не встигли с. Седневі відкити меморіальну дошку Героєві України, радянському політв'язню та автору тексту Акта проголошення незалежності України Левку Лук'яненку, як того дня хтось облив її фарбою.

Гранітну дошку на честь борця за незалежність України урочисто відкрили 23 серпня о 13.00, передає УНІАН.

Її встановили на стіні будинку, в якому Лук'яненко жив після повернення з заслання. Нині там проживає його сестра Зінаїда.

Дошка Лук'яненку щойно після відкриття
Дошка Лук'яненку щойно після відкриття
Євген Орда

Проте вже о 22.23 того ж дня військовий капелан, священник Катерининської церкви Чернігова Євген Орда виклав у "Фейсбуці" фото, де видно бурі плями на дошці.

"Невідомі її облили томатним соусом, там розкидано квіти, зірвано прапор", - написав він

Речниця ГУ Нацполіції в області Юлія Ковтун повідомила, що на місці події працювала поліція, зокрема, правоохоронці опитали свідків.

"Проводиться подальша перевірка, з метою встановлення причетних до цієї події осіб", - поінформувала вона.

На дошці видно червоні плями
На дошці видно червоні плями
євген орда

Нагадаємо, що акт андалізму стався напередодні річниці від дня народження Левка Лук'яненка - він народився 24 серпня 1928 року. 

Як повідомлялося, вшанувати Левка Лук'яненка на державному рівні ухвалила Верховна Рада України 6 червня цього року.

Президент України Володимир Зеленський підписав указ, яким встановив призначити державні стипендії імені Левка Лук'яненка низці політичних в'язнів.

Український дисидент, учасник визвольного руху та екс-депутат Верховної Ради Левко Лук'яненко помер 7 липня 2018 року в лікарні.

Читайте також:

In memoriam. ЛЕВКО ЛУК'ЯНЕНКО

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.