У Львові оцифрують архів Соломії Крушельницької

Музей Соломії Крушельницької у Львові розпочав роботу над оцифруванням мистецької спадщини української оперної співачки.

Про це повідомили в пресслужбі ЛМР.

Триває масштабне оцифрування фондів музею, які налічують понад 26 тисяч одиниць збереження. Серед них – особисті матеріали Соломії Крушельницької, архіви видатних українських співаків, зокрема Олександра Мишуги, Модеста Менцинського, Марії Крушельницької, Любки Колесси, а також документи композиторів Станіслава Людкевича, Василя Барвінського, Остапа й Нестора Нижанківських.

Особливу увагу приділено архіву Михайла Головащенка – одного з перших біографів Крушельницької. Серед матеріалів – рецензії з преси різних країн, переклади з європейських мов, фотографії, афіші, концертні програми та спогади, які вперше отримають цифрове втілення.

Проєкт реалізується у партнерстві з Галицьким музичним товариством, відновленим у 2020 році після восьмидесятирічної перерви. Саме ця інституція у XIX–XX століттях формувала музичне середовище Львова та виховала цілу плеяду митців світового рівня – серед них Соломія Крушельницька, Василь Барвінський, Стефан Ашкеназі й Рауль Кочальський.

Метою платформи є не лише збереження унікальних архівів, а й популяризація української музичної культури у світі, створення відкритого ресурсу для дослідників, виконавців і поціновувачів класики.

 

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.