У Києві ініціюють створення скверу Самійла Кішки

Директор Державного історико-архітектурного заповідника (ДІАЗ) "Стародавній Київ" пропонує створити на Подолі сквер на честь козацького гетьмана Самійла Кішки.

Про це повідомив директор заповідника "Стародавній Київ", засновник та голова громадської організації "Україна Інкогніта" Роман Маленков.

"Я тривалий час дивувався, чому так мало козаків мають чітку історично-культурно-популяризаційну прив'язку до Києва. Навіть у румунському Галаці є два мікрорайони із назвою Мазепа… Це все елементи історичної пам'яті, які були дуже ретельно і перфекційно винищені москвою і росією. Їх потрібно повертати", – написав на своїй сторінці у Фейсбук Роман Маленков.

Згідно з історичними даними, у 1570-ті роки Самійло Кішка потрапив у турецький полон і був рабом, прикутим до весла на галері. Дав обітницю святому Миколаю, що у випадку звільнення побудує храм, йому присвячений. Самійло Кішка повернувся до Києва і виконав обітницю – збудував церкву Миколи Доброго. Це була велика п'ятибанна дерев'яна церква з дзвіницею. На початку 18 століття біля храму звели муровану дзвіницю, пізніше сам храм згорів, і вже у 19 столітті його відновили мурованим, у стилі класицизму, за проектом Андрія Меленського. Церкву Миколи Доброго зруйнували більшовики у 1930-ті роки, а дзвіниця залишилася. 

"Нині у ній греко-католицький храм, а поряд шмат землі, із бур'янами і кущами. В кутку, у хащах, безхатьки й п'яниці зробили собі стихійну вбиральню. Площа цієї ділянки – близько 600 кв.м – абсолютно достатньо щоб облаштувати сквер, присвячений Самійлу Кішці. На проект скверу оголосимо прозорий конкурс", – зазначив Маленков.

 

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.