Оголошено ім’я лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка – 2025

27 серпня, у 169-ту річницю від дня народження Івана Франка, у Дрогобичі відбулася ІX урочиста церемонія нагородження лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка.

Про це повідомили на сайті Міжнародного фонду Івана Франка.

Переможцем став українсько-американський філолог, кандидат філологічних наук, доктор філософії, повний професор кафедри сучасних мов і культур університету "Пейс" (Нью-Йорк) – Андрій Даниленко.

Премія, за визначенням 12 членів міжнародного журі з Австрії, Словаччини та України, присуджена за монографію "Від Біблії до Шекспіра. Пантелеймон Куліш і формування української літературної мови".

У 2025 році на здобуття Міжнародної премії претендувало 13 монографій науковців із 3-х країн: Польщі, Америки та України. До короткого списку премії також увійшли: колективна монографія "Країна солі і нафти": описи подорожей Дрогобиччиною у 1768–1914 роках. Студії. Документи. Матеріали, 2024 — автори: Богдан Лазорак, Беата Скварек і Тетяна Лазорак. А також монографія "Gloria et sacrum. Історична проза української еміґрації" Ігоря Набитовича, професора Університету імені Марії Кюрі-Склодовської (Люблін) та Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка.

Під час урочистостей директор Міжнародного фонду Івана Франка Ігор Курус зазначив, що, окрім грошової винагороди у 275 тисяч гривень, лауреат Премії отримав медаль та диплом. 

Міжнародну премію імені Івана Франка заснував онук Великого Українця – Роланд Франко. Найвищу відзнаку в галузі гуманітаристики присуджують щорічно із 2016 року.

Серед лауреатів попередніх років — кардинал Любомир Гузар, професор Міхаель Мозер (Відень), академік Олег Шаблій (Львів), професорка Ярослава Мельник (Львів), доцент Йоганнес Ремі (Гельсінкі), професорка Марія Грація Бартоліні (Мілан), професор Ігор Сердюк (Полтава), професор Леонід Тимошенко (Дрогобич), франкознавець Микола Легкий (Львів) та історик Олексій Сокирко (Київ).

 

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.