IN MEMORIAM: Відійшла у засвіти франкознавиця Марія Оркуш

Відійшла у засвіти перша директорка реконструйованої садиби Івана Франка в Нагуєвичах Марія Оркуш.

Про це сповістив директор Державного історико-культурного заповідника "Нагуєвичі" Богдан Лазорак.

"Саме у переддень 109-х роковин смерті Івана Франка у засвіти відійшла справжня музейниця-франкознавиця, яка усе своє життя жила Франком задля збереження його унікальної спадщини майбутнім поколінням Українців", - написав на своїй сторнці у Фейсбук Богдан Лазорак.

Народилася Марія Оркуш 28 серпня 1941 р. в с. Сарни Яворівського району Львівської області. Навчалася у Сарнівській 7-річній школі та Краковецькій середній школі. Впродовж 1958 – 1960 рр. навчалася у Львівському культосвітньому технікумі.

З 1960 по 1962 рр. працювала на посаді художнього керівника в Ново-Милятинському будинку культури. У 1962 р. Марія Оркуш вступила на вечірнє відділення музичного факультету Дрогобицького педагогічного інституту ім. І. Франка.

1 серпня 1962 р. Марія Оркуш отримала скерування і призначення на посаду директора музею Івана Франка в Нагуєвичах. Упродовж січня 1963 р. – січня 1967 р. фактично керувала філією в Нагуєвичах, будучи на посаді наукового працівника.

У 1966 році за сприяння львівських музейників Марії Кіх та Віри Бонь, у одній із кімнат музею в Нагуєвичах вперше було відтворено експозицію із інтер'єром хати батьків письменника. У 1970-му силами Марії Оркуш до фондів нагуєвицької філії Львівського музею Івана Франка було привезено стіл і два стільці Г. Римаря із родинної стодоли в Добрівлянах, за яким Іван Франко проводив передвиборче віче у 1905 році.

Марія Оркуш брала дуже активну участь у відновленні "Садиби батьків Івана Франка" у 1981 р. Разом із Вірою Бонь і Марією Шутко вони серйозно доклалися до формування першої експозиції та відтворення родинної садиби Франків. 

У тому ж таки 1981 році Марія Оркуш брала активну участь в експедиції під керівництвом Богдана Возницького до церкви Св. Миколая Чудотворця, у якій хрестили Івана Франка, де їй вдалося віднайти і зберегти єдину на сьогодні збережену ікону Св. Миколая Чудотворця кінця XVIII ст., яка пам'ятає епоху Якова та Івана Франків.

У квітні 2000 році Марія Оркуш звільнилася з посади завідувача музею Івана Франка в Нагуєвичах. Впродовж 2006 – 2016 рр. виконувала обов'язки вченого секретаря цієї ж установи. Автор наукових та науково-популярних праць з історії та розвитку музею Івана Франка в Нагуєвичах, зокрема перших путівників 1970 р., 1978 р. та 2003 р.

 

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.