IN MEMORIAM: На війні загинула історикиня Марина Гриценко

На фронті загинула пластунка, історикиня, співробітниця Чернігівського обласного художнього музею Марина Гриценко, яка служила бойовим медиком у Третій штурмовій бригаді.

Про це повідомили у Чернігівському обласному художньому музеї імені Григорія Галагана.

"Хіба в це можна повірити? Марина уособлювала стійкість нашого музею під час облоги. Її характер та нестримний дух не дозволили їй скласти руки, її душа рвалася до боротьби. Ми пишаємося нею, десь розуміючи, що вона була сильніша за багатьох з нас. Музей втратив не лише працівника, музей втратив частину себе. Сумуємо неймовірно", — написали колеги Марини Гриценко.

Марина Гриценко народилася 26 травня 1986 року в селищі Ріпки на Чернігівщині у сім'ї медиків. Закінчила Ріпкинську школу №2. Вищу освіту здобула на факультеті історії у Національному університеті "Чернігівський колегіум" ім. Т. Г. Шевченка.

З 2008 року працювала науковим, а потім — старшим науковим співробітником Чернігівського обласного художнього музею ім. Григорія Галагана, останнім часом обіймала посаду головного зберігача фондів музею.

 

Також Марина була членом української скаутської організації "Пласт. Жінка долучилася до пластунів у 2021 році разом зі своєю донькою Юлею. Була писарем станиці Чернігів, брала участь у багатьох станичних заходах.

"Пластову присягу склала у жовтні 2023 року в фортеці Батурин під час вишколу "Попіл Батурина", де на той час вже була військовою. Була підсестричкою у новацькому рої "Соколи" та згодом короткочасно стала головною впорядницею, але через оголошення до війська змушена була припинити виховну діяльність", — розповіли у Пласт Чернігів.

З лютого 2023 року Марина стала стрільцем санітаром у Третій окремій штурмовій бригаді. Як бойовий медик брала участь у боях за Харківщину. У січні 2025 року як медик 1-го штурмового батальйону Третьої штурмової бригади Гриценко отримала орден За мужінсть з рук президента України Володимира Зеленського. 

39-річна Марина Гриценко загинула 7 серпня разом із двома побратимами під час виконання бойового завдання внаслідок влучання ворожого дрона. У Марини залишилася 15-річна донька Юлія та батьки.

 

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.