Стрийщина втратила на війні свого палкого краєзнавця із позивним "Африка"

На світлині ви бачите Ігоря Климовича зі села Грабівець біля Стрия на Львівщині, який у той момент присів собі біля підніжжя кам'яної половецької баби, що самотньо стояла у Донецькому степу майже 900 років.

І присів він біля неї не просто так, а щоби разом зі своїми побратимами із Третьої окремої штурмової бригади Сухопутних військ ЗСУ вирятувати її від наступаючого ворога і перевезти кам'яну скульптуру на постійне зберігання до Національного історичного музею імені Дмитра Яворницького у Дніпрі. Так отой безцінний раритет із половецького минулого Ігор Климович тоді все ж таки врятував, а от себе згодом, не зміг...

Отой безжальний Молох війни забрав від нас у передостанній день липня молодшого лейтенанта Ігоря Климовича, який мав 34 роки: бо 30 липня 2025 року під час бою з росіянами на Харківщині Ігор Климович поліг смертю героя. У нього вдома залишилася вагітна дружина, яка написала своїй знайомій, що дівчинка ніби, має з'явитися через 9 тижнів... Отака трагедія... 

Новопредставленого Ігоря я знав як невтомного краєзнавця, який усім своїм єством був закоханий у своє рідне село Грабовець поблизу Стрия на Львівщині. Ми всього лиш пару раз спілкувалися телефоном минулого року, коли я проводив археологічні розкопки Стрийського замку. Мені одразу заімпонувала ота його "тяга до поля", до здавалось-би безконечних мандрівок по свіжозораній ріллі у пошуках слідів життя своїх прадавніх предків - уламків посуду, крем'яних виробів, наконечників стріл, монет та всілякого дріб'язку, за яким відтворюють в уяві дуже давні епохи. Він багато розповідав про свої знахідки довкола рідного села і свої плани щодо якнайширшої популяризації тієї минувщини.

Востаннє я говорив з Ігорем Климовичем по телефону 29 липня перед обідом і він з неймовірним захопленням оповідав як готується у наступну неділю презентувати у Стрийському краєзнавчому музеї знайдений ним у його рідному селі бронзовий нагрудний хрест-енколпіон майже 800-літньої давнини, в якому колись зберігалися святі мощі. Для тієї презентації Ігор вже  підготував буклет із текстом і світлинами того нагрудного хреста-енколпіона. У тій нашій останній розмові Ігор вкотре пропонував розпочати археологічні розвідки і розкопки у його рідному (і багатому на пам'ятки давнини) селі Грабовець біля Стрия.

А наступного дня - 30 липня, й відбувся отой злощасний бій із росіянами, в якому Ігор Климович поліг смертю героя...

Господи, упокой душу новопредставленого раба Божого, Ігоря...