АНОНС: "Равенсбрюк: українські жінки в нацистському концтаборі"

24 вересня у Меморіальному музеї тоталітарних режимів "Територія Терору" відбудеться розмова, присвячена українкам – в’язням жіночого концтабору Равенсбрюк.

На зустрічі говоритимуть про українок в нацистському концтаборі Равенсбрюк: скільки їх було і що про них відомо. Також до події долучиться донька ув'язненої цього концтабору Ольги Фроляк-Еліяшевської, яка поділиться її спогадами про Равенсбрюк.

Равенсбрюк (більш відомий як "Жіноче Пекло") – концентраційний табір часів Другої світової війни, що був розташований біля Мекленбурга, Німеччина. З дня його заснування у 1939 році до часу його звільнення у 1945 тут було ув'язнено понад 123 000 жінок. У цьому таборі загинуло щонайменше 50 000 людей.

До розмови долучаться:

Тетяна Пастушенко – старша наукова співробітниця Інституту історії України НАН України, відділ історії України періоду Другої світової війни – із розповіддю "Українки в нацистському концтаборі Равенсбрюк: скільки їх було і що ми про них знаємо".

Юлія Чернишова – кандидатка філологічних наук, з 2022 року запрошена професорка Сієнського університету (Італія). Представить свої напрацювання у межах проєкту "Від Равенсбрюка до Києва. Усна пам'ять про українську жіночу депортацію".

Христина Еліяшевська – розповість історію своєї матері, Ольги Фроляк Еліяшевської, що була вʼязнем концтабору, та поділиться спогадами.

Де: Львів, Музей "Територія Терору" (проспект Вʼячеслава Чорновола, 45Г)

Коли: 24 вересня, 18:00

Вхід вільний, реєстрація за посиланням.

 

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.