АНОНС: "Равенсбрюк: українські жінки в нацистському концтаборі"

24 вересня у Меморіальному музеї тоталітарних режимів "Територія Терору" відбудеться розмова, присвячена українкам – в’язням жіночого концтабору Равенсбрюк.

На зустрічі говоритимуть про українок в нацистському концтаборі Равенсбрюк: скільки їх було і що про них відомо. Також до події долучиться донька ув'язненої цього концтабору Ольги Фроляк-Еліяшевської, яка поділиться її спогадами про Равенсбрюк.

Равенсбрюк (більш відомий як "Жіноче Пекло") – концентраційний табір часів Другої світової війни, що був розташований біля Мекленбурга, Німеччина. З дня його заснування у 1939 році до часу його звільнення у 1945 тут було ув'язнено понад 123 000 жінок. У цьому таборі загинуло щонайменше 50 000 людей.

До розмови долучаться:

Тетяна Пастушенко – старша наукова співробітниця Інституту історії України НАН України, відділ історії України періоду Другої світової війни – із розповіддю "Українки в нацистському концтаборі Равенсбрюк: скільки їх було і що ми про них знаємо".

Юлія Чернишова – кандидатка філологічних наук, з 2022 року запрошена професорка Сієнського університету (Італія). Представить свої напрацювання у межах проєкту "Від Равенсбрюка до Києва. Усна пам'ять про українську жіночу депортацію".

Христина Еліяшевська – розповість історію своєї матері, Ольги Фроляк Еліяшевської, що була вʼязнем концтабору, та поділиться спогадами.

Де: Львів, Музей "Територія Терору" (проспект Вʼячеслава Чорновола, 45Г)

Коли: 24 вересня, 18:00

Вхід вільний, реєстрація за посиланням.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.