АНОНС: "Равенсбрюк: українські жінки в нацистському концтаборі"

24 вересня у Меморіальному музеї тоталітарних режимів "Територія Терору" відбудеться розмова, присвячена українкам – в’язням жіночого концтабору Равенсбрюк.

На зустрічі говоритимуть про українок в нацистському концтаборі Равенсбрюк: скільки їх було і що про них відомо. Також до події долучиться донька ув'язненої цього концтабору Ольги Фроляк-Еліяшевської, яка поділиться її спогадами про Равенсбрюк.

Равенсбрюк (більш відомий як "Жіноче Пекло") – концентраційний табір часів Другої світової війни, що був розташований біля Мекленбурга, Німеччина. З дня його заснування у 1939 році до часу його звільнення у 1945 тут було ув'язнено понад 123 000 жінок. У цьому таборі загинуло щонайменше 50 000 людей.

До розмови долучаться:

Тетяна Пастушенко – старша наукова співробітниця Інституту історії України НАН України, відділ історії України періоду Другої світової війни – із розповіддю "Українки в нацистському концтаборі Равенсбрюк: скільки їх було і що ми про них знаємо".

Юлія Чернишова – кандидатка філологічних наук, з 2022 року запрошена професорка Сієнського університету (Італія). Представить свої напрацювання у межах проєкту "Від Равенсбрюка до Києва. Усна пам'ять про українську жіночу депортацію".

Христина Еліяшевська – розповість історію своєї матері, Ольги Фроляк Еліяшевської, що була вʼязнем концтабору, та поділиться спогадами.

Де: Львів, Музей "Територія Терору" (проспект Вʼячеслава Чорновола, 45Г)

Коли: 24 вересня, 18:00

Вхід вільний, реєстрація за посиланням.

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.