У Вінниці видали рукопис історика Валентина Отамановського 1954 року

Докторська дисертаціїя українського історика Валентина Отамановського вважалася втраченою і ніколи раніше не публікувалася.

Про це повідомляє Музей Вінниці.

Валентин Отамановський відомий як учасник бою під Крутами, репресований у справі "Союзу визволення України", а також як один із перших дослідників історії Вінниці та Поділля.

Його робота присвячена економічному розвитку міст Правобережної України. Дослідження ґрунтується на численних архівних матеріалах, значна частина яких нині втрачена, і охоплює унікальні факти з історії Вінниці, Кам'янця-Подільського, Луцька, Житомира та інших міст.

"Цим виданням ми продовжуємо важливу справу, розпочату ще 1993 року, коли у світ вийшла кандидатська дисертація Отамановського і відразу стала культовою для поціновувачів історії нашого міста", - зазначають у Музею Вінниці.

Книга побачила світ у харківському видавництві Олександра Савчука. Це особливо символічно, адже саме в Харкові провів останні роки життя і був похований Валентин Отамановський. Видання виконане в тканинній оправі з золотим і білим тисненням, а обкладинку прикрашає найдавніше відоме зображення герба Вінниці — датоване 1791 роком.

Презентації видання відбудуться у Вінниці та в інших містах. Книгу можна придбати на сайті видавця за посиланням.

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.