Музей Голодомору запрошує на презентацію видання із фрагментами з рукопису організатора колективізації та розкуркулення

19 вересня в Музеї Голодомору відбудеться презентація видання "Я все чув, все бачив". Фрагменти з рукопису Івана Кочерженка 1922-1938 років.

Рукопис Івана Кочерженка, жителя села Щасливе на Кіровоградщині, тривалий час зберігався в особистому архіві директора Щасливської школи Івана Погорілого. У 2021 році, на прохання голови Попельнастівської громади Олега Волянського, його передано для дослідження директору культурно-освітнього центру "Толока" Валерію Жванку. Краєзнавця настільки вразило прочитане, що він одразу вирішив опублікувати знайдений матеріал зі збереженням мови оригіналу. Так з'явилась книга "Я все чув, все бачив".

У виданні представлено фрагменти рукопису голови села Щасливе Івана Кочерженка періоду 1922–1938 років, який "допомагав будувати нове, світле майбутнє", а насправді – зруйнував долі сотень людей і зрештою й сам був заарештований у 1938 році як контрреволюціонер. Як активний організатор колективізації та розкуркулення на території чотирьох сіл на Кіровоградщині, Кочерженко детально описував тогочасні події. Автор рукопису змальовує процес конфіскації, розподілу та передачі майна колгоспу, виселення сімей за межі України, бунти селян і подальші долі учасників подій.

Не оминув Іван Кочерженко і події Голодомору-геноциду 1932‒1933 років. Спогади Івана Кочерженка є підтвердженням штучно створеного геноциду українців.

Видання опубліковане завдяки фінансовій підтримці мецената Юрія Анатольєва.

У ході заходу до основного фонду музею Валерієм Жванком буде передано Книгу розрахунків з членами колгоспу ім. Молотова села Попельнасте Червонокам'янського (сьогодні Олександрійського) району Кіровоградської області за 1947 рік. 

Спікери:

Олег Волянський, голова Попельнастівської сільської ради, історик;

Валерій Жванко, краєзнавець, журналіст, директор культурно-освітнього центру "Толока", упорядник та автор передмови книги "Я все чув, все бачив".

Юлія Коцур, к.і.н., завідувачка відділу усної історії Голодомору Національного музею Голодомору-геноциду.

Коли: п'ятниця, 19 вересня, 16:00

Де: Зала пам'яті Музею Голодомору (Київ, вул. Лаврська, 3, ст. м. "Арсенальна")

 

Серце, самогубство чи вбивство? Як загинув Василь Стус

Уночі з 3 на 4 вересня 1985 року в карцері табору особливого режиму ВС-389/36 у с. Кучино Чусовського р-ну Пермської обл. пішов із життя 47-річний поет і правозахисник Василь Стус. Версій, чому це сталося, кілька. Але я певен...

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.