АНОНС: Презентація книги Томаша Вісліча "Любощі. Шлюб та сексуальне життя селян Речі Посполитої XVII–XVIII століть"

У Львові та Києві польський історик Томаш Вісліч презентує книгу "Любощі. Шлюб та сексуальне життя селян Речі Посполитої XVII–XVIII століть", яка вийшла друком у видавництві "Локальна історія".

"Любощі" — унікальна спроба реконструкції інтимного світу селян Речі Посполитої на тлі ранньомодерної Європи. Ґрунтуючись на доробку світової та польської історіографії, опрацювавши сотні судових справ сільських судів, значна частина яких походить із русько-польського прикордоння, Томаш Вісліч відтворив життя пересічних селян XVII–XVIII століть і показав їхнє приватне життя, що завжди перебувало в тіні великих історичних наративів та привілейованих верств суспільства.

У книжці докладно описано дошлюбні стосунки, шлюб, позашлюбні зв'язки посполитих, їхні уявлення про тілесність і мораль, індивідуальний досвід, а також їхнє співіснування з усталеними релігійними та суспільними нормами.

Книжку видано у видавництві "Локальна історія" за підтримки Польського Інституту у Києві наприкінці 2024 року у перекладі Олексія Вінниченка.

Томаш Вісліч — польський дослідник ранньомодерної історії, історіографії та методології історичних досліджень, доктор габілітований, професор в Інституті історії імені Тадеуша Мантойффеля Польської академії наук.

У Львові презентація відбудеться 18 березня (вівторок) о 18:30

Місце зустрічі: "Копальня кави" (вул. площа Ринок, 10)

У Києві презентація відбудеться 20 березня (четвер) о 19:00

Місце зустрічі: "Книгарня"Є"" (вул. М.Лисенка, 3)

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".