АНОНС: Презентація книги Томаша Вісліча "Любощі. Шлюб та сексуальне життя селян Речі Посполитої XVII–XVIII століть"

У Львові та Києві польський історик Томаш Вісліч презентує книгу "Любощі. Шлюб та сексуальне життя селян Речі Посполитої XVII–XVIII століть", яка вийшла друком у видавництві "Локальна історія".

"Любощі" — унікальна спроба реконструкції інтимного світу селян Речі Посполитої на тлі ранньомодерної Європи. Ґрунтуючись на доробку світової та польської історіографії, опрацювавши сотні судових справ сільських судів, значна частина яких походить із русько-польського прикордоння, Томаш Вісліч відтворив життя пересічних селян XVII–XVIII століть і показав їхнє приватне життя, що завжди перебувало в тіні великих історичних наративів та привілейованих верств суспільства.

У книжці докладно описано дошлюбні стосунки, шлюб, позашлюбні зв'язки посполитих, їхні уявлення про тілесність і мораль, індивідуальний досвід, а також їхнє співіснування з усталеними релігійними та суспільними нормами.

Книжку видано у видавництві "Локальна історія" за підтримки Польського Інституту у Києві наприкінці 2024 року у перекладі Олексія Вінниченка.

Томаш Вісліч — польський дослідник ранньомодерної історії, історіографії та методології історичних досліджень, доктор габілітований, професор в Інституті історії імені Тадеуша Мантойффеля Польської академії наук.

У Львові презентація відбудеться 18 березня (вівторок) о 18:30

Місце зустрічі: "Копальня кави" (вул. площа Ринок, 10)

У Києві презентація відбудеться 20 березня (четвер) о 19:00

Місце зустрічі: "Книгарня"Є"" (вул. М.Лисенка, 3)

 

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.