У Фінляндії відмовляться від зображення свастики на прапорі своїх ВПС

Військово-повітряні сили Фінляндії вирішили відмовитися від зображення свастики на своєму прапорі.

Про це пише New York Times.

Повітряні сили Фінляндії почали використовувати свастику з моменту свого заснування в 1918 році, коли країна проголосила свою незалежність після розпаду російської імперії. Гітлер зробив свастику символом свого руху лише у 1920 році.
Уперше свастику використав шведський аристократ Ерік фон Розен, який намалював цей символ на літаку, подарованому фінським антикомуністичним силам під час громадянської війни.
Однак для партнерів по Альянсу свастика асоціюється саме з Третім Рейхом, через що виникали незручні ситуації на спільних заходах.

"Ми могли б продовжити використовувати цей прапор, але іноді можуть виникати незручні ситуації з іноземними гостями. Можливо, було б мудро жити в ногу з часом", — заявив речник фінських ВПС Томі Бом.

Новою емблемою ВПС, яка буде на прапорі, стане зображення беркута, що ширяє, над синім колом, оточеного крилами.

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.