Успенський собор у Володимирі повернули у державну власність

10 жовтня у Володимирі розпочалася процедура повернення комплексу будівель Успенського собору – пам’ятки архітектури національного значення – у державну власність.

Про це пише інтернет-видання БУГ.

Згідно з рішенням Господарського суду, Свято-Успенський кафедральний собор має передати Волинській обласній військовій адміністрації культові споруди – собор, будинок дзвіниці та мури з брамою XII–XVII століть, шляхом звільнення будівель і підписання акту приймання-передачі.

"Це – історична справедливість, це – символічна подія. Оплот московського патріархату, який роками стояв у самому серці древнього міста, впав", – зазначив народний депутат Ігор Гузь.

Клірики московського патріархату намагалися завадити входу державних органів у храм, забарикадувавши центральний хід лавками. Однак, згодом представники держави таки зайшли в Успенський собор з метою опису та фіксації наявного там майна.

Під час опису майна в соборі зафіксували неоднозначні знахідки, зокрема ікону Івана Кронштадського – російського святого,який був членом праворадикальної націоналістичної організації "Союз русского народа". Також зафіксовано килимок із зображенням двуголової істоти схожої на орла, зазначимо, що двоголовий орел зображений на гербі держави-окупанта.

Свято-Успенський кафедральний собор у Володимирі – об'єкт культурної спадщини національного значення і є державною власністю. Майновий комплекс пам'ятки охоплює Свято-Успенський собор (мур) 1156 року, будинок із дзвіницею (мур) 1494 року і мури з брамами XVII століття.

Майновий комплекс Успенського собору планують передати на баланс історико-культурного заповідника "Стародавній Володимир".

 

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".