Успенський собор у Володимирі повернули у державну власність

10 жовтня у Володимирі розпочалася процедура повернення комплексу будівель Успенського собору – пам’ятки архітектури національного значення – у державну власність.

Про це пише інтернет-видання БУГ.

Згідно з рішенням Господарського суду, Свято-Успенський кафедральний собор має передати Волинській обласній військовій адміністрації культові споруди – собор, будинок дзвіниці та мури з брамою XII–XVII століть, шляхом звільнення будівель і підписання акту приймання-передачі.

"Це – історична справедливість, це – символічна подія. Оплот московського патріархату, який роками стояв у самому серці древнього міста, впав", – зазначив народний депутат Ігор Гузь.

Клірики московського патріархату намагалися завадити входу державних органів у храм, забарикадувавши центральний хід лавками. Однак, згодом представники держави таки зайшли в Успенський собор з метою опису та фіксації наявного там майна.

Під час опису майна в соборі зафіксували неоднозначні знахідки, зокрема ікону Івана Кронштадського – російського святого,який був членом праворадикальної націоналістичної організації "Союз русского народа". Також зафіксовано килимок із зображенням двуголової істоти схожої на орла, зазначимо, що двоголовий орел зображений на гербі держави-окупанта.

Свято-Успенський кафедральний собор у Володимирі – об'єкт культурної спадщини національного значення і є державною власністю. Майновий комплекс пам'ятки охоплює Свято-Успенський собор (мур) 1156 року, будинок із дзвіницею (мур) 1494 року і мури з брамами XVII століття.

Майновий комплекс Успенського собору планують передати на баланс історико-культурного заповідника "Стародавній Володимир".

 

Бій на Красному полі. Головна битва Карпатської України

Близько 2 години ранку 14 березня 1939 року Августин Волошин оголосив незалежність Карпатської України. Того ж дня незалежність проголосила Словаччина. Очільники обидвох нових європейських країн попросили у Німеччини політичного і силового захисту. Адже згідно із результатами Мюнхенської конференції, за якими Ужгород і Мукачево перейшли мадярам, Гітлер гарантував недоторканість визначених кордонів. Словаки допомогу від німців отримали, а українці – не дочекались навіть відповіді на свої телеграми. Гітлер відкладав до останнього своє рішення щодо Закарпаття. І, врешті, повідомив угорцям, що вони можуть окупувати цю частину української землі.

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.