Україна надала Польщі дозвіл на пошуково-ексгумаційні роботи на Рівненщині

Польська сторона отримала дозвіл на проведення пошукових робіт жертв Волинської трагедії у селі Угли на Рівненщині.

Про це у повідомив посол України в Польщі Василь Боднар.

Василь Боднар зауважив, що дозвіл видали у відповідь на запит Кароліни Романовської. Він додав, що Україна готова надалі співпрацювати з польськими партнерами в історичній сфері та з питань проведення ексгумацій.

"Хочу ще раз підкреслити: Україна та я особисто готові надалі співпрацювати з польськими партнерами в історичній сфері та з питань проведення ексгумацій. Ми відкриті та чесні. Лише так ми зможемо досягнути справжнього порозуміння. Сподіваюсь, що польські партнери так само будуть відкриті до справжнього діалогу зі складних питань спільного історичного минулого", — зазначив Василь Боднар.

Нагадаємо, нещодавно Міністерство культури та стратегічних комунікацій України видало дозвіл Польщі на проведення розкопок та ексгумації останків полеглих на початку Другої світової війни на території колишнього цвинтаря на Збоїщах у Львові. Зі свого боку Польща дозволила Україні відповідні роботи у селі Юречкова.

 
Поховання у селі Угли на Рівненщині
Фото: Суспільне Рівне

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.