АНОНС: Лекція "Митці й спортсмени в лавах УПА та підпіллі ОУН"

15 жовтня в Івано-Франківську відбудеться лекція історика і військовослужбовця Руслана Забілого "Митці й спортсмени в лавах УПА та підпіллі ОУН".

Художник-графік Ніл Хасевич, який у криївках створював дереворити, графіку та дизайн повстанських листівок, облігацій (бофонів) та нагород. Моряк і чемпіон з боксу Осип Хома, який 24 рази перетнув Атлантику, а згодом став командиром УПА. Поет та публіцист Юрій Липа, автор Чорноморської доктрини. Чи знаєте ви ці імена?

Ми звикли уявляти борців за незалежність лише зі зброєю в руках. Та серед вояків Української повстанської армії і діячів підпілля ОУН були не лише командири й зв'язкові – а й поети, художники, спортсмени, які вміли боротись не лише силою, а й духом, перетворюючи творчість і спорт на спротив ворогу.

Про те, як мистецтво ставало формою спротиву, чому спортсмени йшли до підпілля і чиї імена варто пам'ятати сьогодні розповість Руслан Забілий – кандидат історичних наук, дослідник визвольного руху, військовослужбовець 13-ї бригади НГУ "Хартія", старший сержант, директор Національного музею "Тюрма на Лонського".

Коли: 15 жовтня, середа, о 14:00

Де: Івано-Франківськ, КНУВС, вул. Шевченка 57

Вхід вільний за реєстрацією.

 

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.