АНОНС: Лекція "Митці й спортсмени в лавах УПА та підпіллі ОУН"

15 жовтня в Івано-Франківську відбудеться лекція історика і військовослужбовця Руслана Забілого "Митці й спортсмени в лавах УПА та підпіллі ОУН".

Художник-графік Ніл Хасевич, який у криївках створював дереворити, графіку та дизайн повстанських листівок, облігацій (бофонів) та нагород. Моряк і чемпіон з боксу Осип Хома, який 24 рази перетнув Атлантику, а згодом став командиром УПА. Поет та публіцист Юрій Липа, автор Чорноморської доктрини. Чи знаєте ви ці імена?

Ми звикли уявляти борців за незалежність лише зі зброєю в руках. Та серед вояків Української повстанської армії і діячів підпілля ОУН були не лише командири й зв'язкові – а й поети, художники, спортсмени, які вміли боротись не лише силою, а й духом, перетворюючи творчість і спорт на спротив ворогу.

Про те, як мистецтво ставало формою спротиву, чому спортсмени йшли до підпілля і чиї імена варто пам'ятати сьогодні розповість Руслан Забілий – кандидат історичних наук, дослідник визвольного руху, військовослужбовець 13-ї бригади НГУ "Хартія", старший сержант, директор Національного музею "Тюрма на Лонського".

Коли: 15 жовтня, середа, о 14:00

Де: Івано-Франківськ, КНУВС, вул. Шевченка 57

Вхід вільний за реєстрацією.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.