АНОНС: Лекція "Голодомор на Донеччині: усна історія злочину"

25 жовтня Музей Голодомору запрошує на лекцію "Голодомор на Донеччині: усна історія злочину".

Історія Голодомору на Донеччині – це непроста оповідь, адже ситуація тут була неоднорідною. З одного боку у Сталіно, Макіївці, Горлівці, Микитівці, Дебальцевому та інших містах і містечках на численних шахтах і заводах знаходили порятунок тисячі людей з усієї України, яким без паспортів, при контрольованій залізниці вдавалося вирватися з оточених внутрішніми військами сіл та влаштуватися на будь-яку роботу за талони на харчування. А з іншого боку було село, яке зазнало страшного знищення в найширшому визначенні терміну "геноцид": колективізації, розкуркулення, хлібозаготівель і натуральних штрафів, русифікації та деформації традиційної культури. 

Найбільше інформації про все це зберегла усна історія. Адже саме тоді, коли архіви були закриті для дослідників, а офіційні історики мовчали про цей злочин, старші люди, яким вдалося вижити, пошепки, тихцем, переповідали свій досвід спершу рідним, а потім вже наважилися говорити на загал.

На лекції буде розкрито механізм вчинення злочину геноциду крізь призму мікроісторії на аналізі спогадів мешканців Донеччини. Анна Гедьо, завідувачка кафедри історії України Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, докторка історичних наук, професорка, розкриє історії повсякдення та закцентує увагу на досвіді виживання пересічної людини. Також під час лекції йтиметься про Голодомор у селах компактного проживання надазовських греків — урумів і румеїв. 

Організатори лекції: Національний музей Голодомору-геноциду, ГО "Надазовські греки: уруми і румеї".

Коли: 25 жовтня 2025 року, у суботу, о 14:00

Де: Зала пам'яті Музею Голодомору (вул. Лаврська, 3).

Вхід вільний за попередньою реєстрацією.

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".