АНОНС: Лекція "Голодомор на Донеччині: усна історія злочину"

25 жовтня Музей Голодомору запрошує на лекцію "Голодомор на Донеччині: усна історія злочину".

Історія Голодомору на Донеччині – це непроста оповідь, адже ситуація тут була неоднорідною. З одного боку у Сталіно, Макіївці, Горлівці, Микитівці, Дебальцевому та інших містах і містечках на численних шахтах і заводах знаходили порятунок тисячі людей з усієї України, яким без паспортів, при контрольованій залізниці вдавалося вирватися з оточених внутрішніми військами сіл та влаштуватися на будь-яку роботу за талони на харчування. А з іншого боку було село, яке зазнало страшного знищення в найширшому визначенні терміну "геноцид": колективізації, розкуркулення, хлібозаготівель і натуральних штрафів, русифікації та деформації традиційної культури. 

Найбільше інформації про все це зберегла усна історія. Адже саме тоді, коли архіви були закриті для дослідників, а офіційні історики мовчали про цей злочин, старші люди, яким вдалося вижити, пошепки, тихцем, переповідали свій досвід спершу рідним, а потім вже наважилися говорити на загал.

На лекції буде розкрито механізм вчинення злочину геноциду крізь призму мікроісторії на аналізі спогадів мешканців Донеччини. Анна Гедьо, завідувачка кафедри історії України Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, докторка історичних наук, професорка, розкриє історії повсякдення та закцентує увагу на досвіді виживання пересічної людини. Також під час лекції йтиметься про Голодомор у селах компактного проживання надазовських греків — урумів і румеїв. 

Організатори лекції: Національний музей Голодомору-геноциду, ГО "Надазовські греки: уруми і румеї".

Коли: 25 жовтня 2025 року, у суботу, о 14:00

Де: Зала пам'яті Музею Голодомору (вул. Лаврська, 3).

Вхід вільний за попередньою реєстрацією.

 

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.