АНОНС: Лекція "Голодомор на Донеччині: усна історія злочину"

25 жовтня Музей Голодомору запрошує на лекцію "Голодомор на Донеччині: усна історія злочину".

Історія Голодомору на Донеччині – це непроста оповідь, адже ситуація тут була неоднорідною. З одного боку у Сталіно, Макіївці, Горлівці, Микитівці, Дебальцевому та інших містах і містечках на численних шахтах і заводах знаходили порятунок тисячі людей з усієї України, яким без паспортів, при контрольованій залізниці вдавалося вирватися з оточених внутрішніми військами сіл та влаштуватися на будь-яку роботу за талони на харчування. А з іншого боку було село, яке зазнало страшного знищення в найширшому визначенні терміну "геноцид": колективізації, розкуркулення, хлібозаготівель і натуральних штрафів, русифікації та деформації традиційної культури. 

Найбільше інформації про все це зберегла усна історія. Адже саме тоді, коли архіви були закриті для дослідників, а офіційні історики мовчали про цей злочин, старші люди, яким вдалося вижити, пошепки, тихцем, переповідали свій досвід спершу рідним, а потім вже наважилися говорити на загал.

На лекції буде розкрито механізм вчинення злочину геноциду крізь призму мікроісторії на аналізі спогадів мешканців Донеччини. Анна Гедьо, завідувачка кафедри історії України Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, докторка історичних наук, професорка, розкриє історії повсякдення та закцентує увагу на досвіді виживання пересічної людини. Також під час лекції йтиметься про Голодомор у селах компактного проживання надазовських греків — урумів і румеїв. 

Організатори лекції: Національний музей Голодомору-геноциду, ГО "Надазовські греки: уруми і румеї".

Коли: 25 жовтня 2025 року, у суботу, о 14:00

Де: Зала пам'яті Музею Голодомору (вул. Лаврська, 3).

Вхід вільний за попередньою реєстрацією.

 

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.