АНОНС: Презентація збірника документів та матеріалів про Голодомор

23 жовтня в Музеї Голодомору відбудеться презентація збірника документів та матеріалів «Передумови Голодомору: колективізація та розкуркулення на Дніпропетровщині (грудень 1929 р. – вересень 1931 р.)».

Про це інформує Музей Голодомору.

Процес відродження історичної пам'яті про події суцільної колективізації на Дніпропетровщині має складний і суперечливий характер з огляду на масштаби селянської трагедії, яку історики називають "найбільшим злочином Сталіна". Ця тема не втрачає своєї актуальності впродовж  багатьох десятиліть. Особлива увага науковців й широких кіл української громадськості зумовлена  тим, що йдеться не тільки про реконструкцію подій  минулого, але й про відновлення історичної справедливості щодо  сотень тисяч жертв соціалістичного експерименту.

Кремль жорстко контролював, щоб наукові  розвідки з історії колгоспного руху здійснювалися за схемою, викладеною в сталінському "Короткому курсі історії ВКП(б)". Але сьогодні ми маємо можливість дізнатись правду з першоджерел, які тривалий час зберігались в науково-дослідних та документно-інформаційних установах України.

До збірника включено архівні документи окружної і районної преси з фондів Державного архіву Дніпропетровської області та Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Знайдені матеріали висвітлюють передумови Голодомору на Дніпропетровщині, механізми реалізації політики суцільної колективізації та розкуркулення. У виданні представлено документи, які характеризують соціальні настрої селян і форми спротиву насильницькій колективізації. Більшість архівних справ зберігалося під грифом "Таємно" та після розсекречування публікується вперше.

Авторка вступної статті та упорядниця збірника Наталя Романець – провідний науковий співробітник відділу дослідження Голодомору та штучних масових голодів Музею Голодомору, професорка, докторка історичних наук.

Коли: 23 жовтня 2025 року, у четвер, о 16:00

Де: Зала пам'яті Музею Голодомору (вул. Лаврська, 3).

Вхід за попередньою реєстрацією.

 

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.