АНОНС: Презентація збірника документів та матеріалів про Голодомор

23 жовтня в Музеї Голодомору відбудеться презентація збірника документів та матеріалів «Передумови Голодомору: колективізація та розкуркулення на Дніпропетровщині (грудень 1929 р. – вересень 1931 р.)».

Про це інформує Музей Голодомору.

Процес відродження історичної пам'яті про події суцільної колективізації на Дніпропетровщині має складний і суперечливий характер з огляду на масштаби селянської трагедії, яку історики називають "найбільшим злочином Сталіна". Ця тема не втрачає своєї актуальності впродовж  багатьох десятиліть. Особлива увага науковців й широких кіл української громадськості зумовлена  тим, що йдеться не тільки про реконструкцію подій  минулого, але й про відновлення історичної справедливості щодо  сотень тисяч жертв соціалістичного експерименту.

Кремль жорстко контролював, щоб наукові  розвідки з історії колгоспного руху здійснювалися за схемою, викладеною в сталінському "Короткому курсі історії ВКП(б)". Але сьогодні ми маємо можливість дізнатись правду з першоджерел, які тривалий час зберігались в науково-дослідних та документно-інформаційних установах України.

До збірника включено архівні документи окружної і районної преси з фондів Державного архіву Дніпропетровської області та Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Знайдені матеріали висвітлюють передумови Голодомору на Дніпропетровщині, механізми реалізації політики суцільної колективізації та розкуркулення. У виданні представлено документи, які характеризують соціальні настрої селян і форми спротиву насильницькій колективізації. Більшість архівних справ зберігалося під грифом "Таємно" та після розсекречування публікується вперше.

Авторка вступної статті та упорядниця збірника Наталя Романець – провідний науковий співробітник відділу дослідження Голодомору та штучних масових голодів Музею Голодомору, професорка, докторка історичних наук.

Коли: 23 жовтня 2025 року, у четвер, о 16:00

Де: Зала пам'яті Музею Голодомору (вул. Лаврська, 3).

Вхід за попередньою реєстрацією.

 

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.